Квiти Содому

 – Як тебе звати? Скажи, як тебе звати!

– Вiктор-е-е-е… Петрович… Ох… – Вiн отримав ще вiд Макса, i на цей раз виплюнув два зуби на паркет.

Це Максу сподобалося. І вiн усмалив булькатому лише по яйцях.

– То-то, – багатозначно сказав Макс i дiловитим проходяком пройшовся кiмнатою, продовжуючи листати книжку.

– Так ти з цим малохольним…

– Малаховим, – уточнив Вiктор Петрович, за що знову отримав по писку.

– Нокаут, – резюмувало гаденя.

– Не перебивати, ублюдок, – командно виголосив Макс. – Так от, паразит.

– Ну… Ну… – захлюпав розбитим носом голова сiмейства, рухами намагаючись щось роз'яснити Максу, але Макс зараз був у зенiтi свого зiркового часу.

– Блядь, Макс, облиш цього лоха. Вiн говорить про глисти, вошi i сьо-то, – обламав я його.

– Йобаний в рот, – заверещав Макс. – Це я глист?

І тут уже зарадити нiчим не можна було. Макс прожогом кинувся на кухню i повернувся звiдти з велетенським тесаком. Спочатку вiн вiдрiзав одне вухо Вiктора Петровича, потiм, коли цього йому видалося мало, вiн вiдхайдехав i друге.

Мале гаденя лупало очиськами з-пiд окулярiв. Макс глянув якось дуже загадково на бецалку По-моему, у головi Макса кеглi перестали витарабанювати свiй звичний такт, а на порожне мiсце позлiталися мухи з усього мiста i влаштували гучну груповуху.

– Мала, вiн тебе трахав? – запитав вiн у неi, не звертаючи уваги на ii заюшеного татуся, що вив та скручувався закривавленим вужем на паркетi.

– Не-а… – в тон Максу вiдповiло гаденя.

– А хотiв?

– Вiн хитр-и-и-й, – протягнуло гаденя, примружило око i додало: – Я хотiла.

– А хочеш, щоб я тебе трахнув?

– Ага.

– У всi дiрки?

– Ага.

– От сученя, – дiловито звернувся до мене Макс. – Ну нiчого не попишеш. А ти пiди, кiнчай ту стару суку.

Менi язик свербить сказати Максу, що та стара сука нiчим не гiрша за тих мiшкiв з лайном, котрих Макс знiмав у гадючнику на Чоколiвцi й опростовував бiля смiттебакiв аж доти, доки ми з Мамою його не пригрiли. Виявилося, що дарма i на клопiт.

Тож пропозицiя Макса видалася менi не такою привабливою, як того менi i йому бажалося, тим паче, що у мене давно визрiв план, як його укокошити. Але на цей раз я випустив iнiцiативу з рук. Вибiр мiж меншим i ангелом був прозорим, як картинки на порнографii. Інакше втрата якостi – це для мене навiть не запах з каналiзацiйноi труби. От, бля, далася менi та каналiзацiйна труба. Парфум порiвняно з тим, що на мене чекало в туманному майбутньому.