На нашем сайте вы можете читать онлайн «Коні не винні (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Коні не винні (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
07 февраля 2014
Краткое содержание книги Коні не винні (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Коні не винні (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Михайло Коцюбинський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Михайло Коцюбинський (—1913) – видатний український письменник, талановитий новеліст. Кращі з його оповідань, такі як «Сміх», «Intermezzo», «Сон», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», належать до найвищих досягнень української класичної прози.
Коні не винні (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Коні не винні (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І справдi, де те мужицьке щастя, в чiм воно? Не зазнаеш того щастя дитиною, не зазнаеш його й вирiсши… Рано вставати, цiлий день працювати тяжко на спецi, у поросi, моритися голодом на пiснiй стравi та лягати натомленому без вечерi, бо не було кому зварити, бо всi були на роботi, – ото мужицька доля. А в головi як зав’язано, поночi; нiчого мужик не знае, не вiдае, що дiеться на свiтi, як запобiгти лиховi, як заслужити кращу долю… Шукае вiн часом тоi долi на днi чарки, та й там знаходить одно лиш лихо! А серце, хоч б’еться в мужицьких грудях, таки бажае щастя, таки рветься до кращого життя, живе надiею!.
Тут будет реклама 1
.
Раз – вiн вже парубкував тодi – йому здалося, що вiн розв’язав оту життеву загадку. От якби мати вiрну дружину, тиху, сумирну, щоб перед нею можна було розкрити свое серце, показати, що там наболiло, запеклося, що труiть чоловiка; щоб вона пожалувала i своiм тихим, приязним словом, мов рукою, зняла всю вагу з серця. Тодi i сухар смачний, тодi i праця неважка! Шматок хлiба з водою, аби, серце, з тобою! Вiдтодi думка про вiрну, тиху дружину скрашала його безталання.
Тут будет реклама 2
Одружиться вiн, вiзьме жiнку по думцi, i горе навiки потоне в хвилях родинного щастя! Аби дiвчину нагледiти. І вiн наглянув дiвчину зовсiм несподiвано. Вiн косив ячмiнь, вона плоскiнь брала. Ниви iх були поруч. Дiвчина спiвала якусь пiсню. Йому сподобався голос дiвчини, i вiн подумав, що добре було б слухати таку пiсню в хатi довгого зимового вечора. Вони розговорилися. Вона розказала йому, що називаеться Настею, що сидить далеко вiд його на другому кутку з своею старою матiр’ю Явдохою.Тут будет реклама 3
Йому вподобались здоровi сивi очi, що тихо сяли з-пiд довгих вiй та широких, як покоси, русявих брiв. І личко було гарне – трохи довгасте, але повне, з повними червоними устами. Смiялись лише очi та уста: пiдiймуться догори куточки червоних уст – i коло них набiжать двi коротенькi зморшки. Обличчя зоставалось спокiйним та сумовитим. Настя якось зразу припала йому до серця. Вiн не почував уже себе таким самотнiм, як перше, наче з’явилась у його яка близька родина.Тут будет реклама 4
Вiн почав ходити за нею слiдком. Де Настя – там i Гнат. Жнуть на лану пшеницю – вiн поносить та поскладае в полукiпки ii снопи. Копають в пана буряки – вiн своiми буряками досипае ii мiрницi. Йому так любо брати на себе ii працю, попiльжити iй чим змога. Усе частiше постерiгав вiн, що в серцi його ворушиться кохання, тихе, приязне кохання, що воно обхоплюе цiлу його iстоту.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Коні не винні (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Михайло Коцюбинський! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
