Коні не винні (збірник)

Name: Коні не винні (збірник)
Author: Михайло Коцюбинський

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Коні не винні (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

1 чтение

Автор

Михайло Коцюбинський

Жанр

Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика

Дата выхода

07 февраля 2014

Читать книгу

Краткое содержание книги Коні не винні (збірник), аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Коні не винні (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Михайло Коцюбинський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Михайло Коцюбинський (—1913) – видатний український письменник, талановитий новеліст. Кращі з його оповідань, такі як «Сміх», «Intermezzo», «Сон», «Подарунок на іменини», «Коні не винні», належать до найвищих досягнень української класичної прози.

Коні не винні (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Коні не винні (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Одно тiльки – Олександра… Думка про неi наганяла хмару на Гнатове чоло; вiн жахався тоi думки, мов мари, силкувався одкараскатись вiд неi; i справдi грiзна постать Олександрина, якою малювала йому його уява, щезала десь, мов туман пiд промiнням сонця. Думкою про Олександру боявся Гнат скаламутити свое тихе щастя… Пообiдавши, Гнат узяв сокиру i подався на двiр.

Займався пишний сiчневий ранок. Золотий промiнь сонця перелинув зi сходу на захiд, i вершечки синiх хмар зайнялись червоним полум’ям. Сонце, мов здорова червона дiжа, випливало з-за краю землi та обгорталось блискучими хмарками, що спахнули вiд сонячного промiння, мов солома вiд вогню.

Виплило. Дерева, одягненi в легеньку одежу з срiбного iнею, облились делiкатним рожевим свiтлом. Проти синiх тяжких хмар, що оповили захiд, здавались вони делiкатними рожевими тiнями. А на сходi, мiж блакитним небом та бiлим снiгом, зависла рожева iмла, мов блискучий рожевий серпанок. По твердому рипливому снiгу стелились довгi тiнi вiд дерев, хат, тинiв. Ясний сонячний промiнь срiбною дорiжкою лягав по снiгу межи довгими тiнями.

Синiй дим цiвкою знiмавсь вiд коминiв i змiшувався вгорi з рожевою iмлою… Ранок дихав морозом.

Гнат оглянув хуру дров, що привiз учора з лiсу, i заходився рубати дрова. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повiтрi…

Помивши посуду пiсля обiду та поприбиравши в хатi, Настя сiла на лавi пiд вiкном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч. Бiле шитво вкрило ii колiна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату.

В хатi було чисто та гарно, як у квiтничку. З бiлих стiн дивились гарнi боги, заквiтчанi сухим зiллям, обвiшанi рушниками. Чепурний комин бiлiв, аж сяв. Долiвка була гладенька та жовта, як вiск. Веселий ранiшнiй промiнь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушикованi, як вiйсько. Настя любила свою веселу, теплу хату. В сiй маленькiй хатинi зазнала вона щастя. Гнат любив ii, жалував, як малу дитину; вiн не давав iй робити важкоi працi, аж Настi спершу трохи чудно було, що про неi так пiклуються.

І мати, i перший чоловiк ii не конче звертали увагу, чи iй було тяжко, чи не тяжко. А Гнат – то води вкине у дiжку, то дров унесе до хати, то так у чому допоможе Настi. А прийде з ярмарку, то вже неодмiнно принесе гостинця: хустку, або ковтки, або й разок намиста. Про сварку забулася Настя, яка вона й бувае: нiколи не чула вона вiд Гната згiрдного, зневажливого слова. А проте у Настиному серцi, мов павутиння, снувався смуток.

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Коні не винні (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Михайло Коцюбинський! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.