Про Гетьмана Сагайдачного

I справдi, Сагайдачний мав такий хист, бо сучасник його поляк Собеський, що не один раз був з ним у походах, так писав про нього: «Був се чоловiк великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життя, в битвi був перший, коли ж доводилося одступати – останнiй, був жвавий, дiяльний, в таборi сторожкий, мало спав i не пиячив, на нарадах був обережний i в усяких розмовах маломовний».

Коли саме Сагайдачний став гетьманом Вiйська Запорозького, з певнiстю невiдомо. Бантиш-Каменський та Антонович кажуть, що з року 1606-го, та тiльки перший з них додае, що через дуже сувору розправу Сагайдачного з неслухняними козаками запорожцi не один раз скидали його з гетьманського уряду, а згодом, пiд час рiшучих подiй та коли стаiало скрутно, знову обирали гетьманом.

Чи був Сагайдачний гетьманом у 1606 роцi, чи ще не був, а тiльки з певнiстю можна сказати, що славний поход запорожцiв в тому роцi на море одбувся не без його участi. Запорожцi над осiнь 1606 року вийшли на чайках у море, вистежили недалеко од турецького города Варни десять турецьких галер, несподiвано уночi атакували iх, повлазили по линвах у самi галери i вигубили всiх туркiв, а невольникiв зрятували.

Розправившись з турками, запорожцi попереносили з галер гармати на своi чайки, а пiсля того атакували й добули штурмом саму Варну.

Про цю подiю зберiгся уривок народноi думи:

А в недiлю пораненьку

Зiбралися громадоньки

До козацькоi порадоньки.

Стали раду радувати,

Вiдкiль Варни добувати:

Ой чи з поля, ой чи з моря,

А чи з рiчки невелички?

Ой, в недiлю пораненьку

Бiжать, плинуть човенцями,

Поблискують весельцями,

Ударили iз гармати,

Стали турки утiкати,

Тую рiчку проклинати:

«Бодай рiчка висихала,

Що нас, туркiв, в себе взяла».

Була Варна здавна славна —

Славнiшii козаки,

Що ту Варну дiстали

I в нiй туркiв забрали.

З цiеi пiснi можна собi уявити, що запорожцi атакували Варну i з моря, i з берега, причому, мабуть, як i звичайно вони робили, – виманили туркiв з города за рiчку, вдарили там на них з усiею силою i потопили в тiй рiчцi, а пiсля того, вже коли турецьке вiйсько зменшилося, атакували Варну разом i з моря, i з суходолу i добули ii штурмом.

У Варнi козакам досталися великi скарби i сила всякого добра, як говорить iсторик, на 180 000 золотих. Опрiч того, вони визволили тут кiлька тисяч невольникiв i чимало самi побрали туркiв у бранцi, щоб потiм взяти за них викуп або помiняти на своiх товаришiв, що загибали в турецькiй неволi.