Таргани

Приреченостi й вiдступу.

– Та що ви кажете! – мовив Харрi й подумав, чи встигне купити пива в барi до вильоту. – Годi вам. Тут можна вiдчути й щось гарне. Оновлення наприклад.

– Хотiлося б, – сказав Торхус.

Роздiл 5

Харрi Холе поправив сонцезахиснi окуляри й глянув на ряд таксi бiля мiжнародного аеропорту Дон Муанг. Здавалося, вiн у ваннi, де щойно вимкнули гарячий душ. Вiн уже знав: вiд високоi вологостi нiякi хитрування не допомагають. Нехай собi пiт стiкае по тiлу, просто треба думати про щось iнше.

Гiрше зi свiтлом. Крiзь дешевий заляпаний пластик окулярiв воно вражало осклянiлi вiд алкоголю очi, викликаючи черговий напад головного болю, який досi тихо пульсував у скронях.

– 250 baht or metel taxi, sil?

Харрi намагався зрозумiти, що хоче сказати таксист, який стояв перед ним. Перелiт був пекельним. В аеропорту Цюрiха продавалися тiльки нiмецькi книжки, а в лiтаку показували «Звiльнiть Вiллi – 2».

– Краще за лiчильником, – сказав Харрi.

Говiркий данець, що сидiв поруч iз ним у лiтаку, анiтрохи не переймаючись тим фактом, що Харрi був п’яний як чiп, дiставав його порадами про те, як уникнути обману в Таiландi, – тема дiйсно невичерпна.

Данець вважав, що всi норвежцi – такi собi бевзi, а тому обов’язок кожного данця – застерегти iх вiд ошуканцiв.

– Ти маеш скрiзь торгуватися, – повчав його данець. – Це головне, затямив?

– А що буде, якщо я не стану торгуватися?

– Тодi ти розориш усiх нас.

– Це як?

– Через тебе злетять цiни, i в Таiландi все стане дорожчим для тих, хто приiде пiсля нас.

Харрi уважно поглянув на спiврозмовника. Бежева сорочка «Мальборо», новенькi шкiрянi сандалii. Треба б ще випити.

– Сюрасак-роуд, сто одинадцять, – сказав Харрi, i водiй, усмiхаючись, поставив валiзу в багажник i вiдкрив дверцята таксi. Харрi забрався усередину, помiтивши, що кермо праворуч. – У нас у Норвегii переймаються, що англiйцi не хочуть вiдмовлятися вiд лiвостороннього руху, – пробурмотiв вiн, поки вони iхали по шосе. – Але недавно я почув, що, виявляеться, купа народу iздить по лiвому, а не по правому боцi.

Знаете, хто це?

Водiй подивився в дзеркальце й усмiхнувся ще ширше:

– Сюрасак-роуд, yes?

– Китайцi, бо в Китаi лiвостороннiй рух, – промурмотiв Харрi, радiючи, що дорога перетинае iмлистий, закупчений хмарочосами ландшафт, мов пряма сiра стрiла. Бо ще кiлька крутих вiражiв – й омлет вiд «Свiсс Ейр» вилетить на задне сидiння. – Чому лiчильник не ввiмкнено? – запитав вiн.