Таргани

] У народi це називали «І amp;І»: «Іntercourse amp; Іntoxication».[6 - «Зносини й отруення» (англ.).] Солдати прилiтали сюди iз Сайгона у дводенну вiдпустку. Без U. S. Army секс-iндустрiя в цiй краiнi нiколи не стала б тим, чим е сьогоднi. А одна з вулиць Бангкока, що зветься «Ковбой» на честь одного iз сутенерiв, тепер називаеться так офiцiйно.

– А чим iм там не подобалося? Адже тут майже село.

– Солдати, якi сумували за домiвкою, найбiльше хотiли мати дiвчат саме по-американськи, а це значить – у машинi або мотелi.

Тому тут i створили такий. У центрi мiста вони винаймали американськi машини. Навiть пиво в мiнi-барах номерiв було винятково американське.

– Господи, а ти звiдки все це знаеш?

– Мати розповiдала.

Харрi повернувся до неi, але, хоча решта неонових лiтер «Олiмпуссi» i свiтили блакитнуватим свiтлом iй на голову, було занадто темно, щоб розгледiти вираз ii обличчя. Перш нiж увiйти в мотель, вона натягнула кашкет глибше.

Номер був облаштований скромно, але бруднуватi шовковi шпалери свiдчили про кращi часи.

Харрi зiщулився. Але не через жовтий костюм, що полегшуе iдентифiкацiю вбитого: Харрi знав, що тiльки члени Християнськоi народноi партii й Партii прогресу могли добровiльно розгулювати в такому одязi. І не через нiж зi схiдним орнаментом на ручцi, що приколов жовтий пiджак до спини, так що вiн здибився на плечах неелегантним горбом. Нi, просто тому, що в номерi було нереально холодно. Крамлi пояснила йому, що в тутешньому клiматi трупи розкладаються дуже швидко, i коли стало вiдомо, що iнспектора полiцii з Норвегii доведеться чекати майже двi доби, то ввiмкнули кондицiонери на повну потужнiсть – на десять градусiв i максимальну швидкiсть вентиляцii.

Проте мухи вижили й у таких умовах i роем злетiли над трупом, коли двое молодих таiландських полiцейських обережно перевернули його на спину. Згаслий погляд Атле Мольнеса впав униз, немов вiн намагався роздивитися передки своiх черевикiв «Ессо». Посол на своi п’ятдесят два не виглядав, iмовiрно, через хлоп’ячий чубрик.

Вигорiлий вiд сонця, скуйовджений, вiн упав йому на чоло, нiбито продовжуючи жити своiм окремим життям.

– Дружина й дочка-пiдлiток, – сказав Харрi, – вони що, не були тут i не бачили його?

– Нi. Ми поiнформували норвезьке посольство, i нам обiцяли сповiстити родину. А доти в нас розпорядження нiкого сюди не пускати.

– Це розпорядження вiд спiвробiтника посольства?

– Так, вiд радника посольства. Не пам’ятаю, як ii iм’я…

– Тонье Вiг?

– Точно.