Щоденник наркомана

Нiби вiдповiдаючи на мою думку, Лу витягла з кишенi маленьку кришталеву пляшечку з позолоченою кришечкою, вiдкрутила ii i витрясла з неi трiшки кокаiну на зворотний бiк долонi, а потiм з викликом подивилася у мiй бiк.

І вiдразу студiя наповнилася вiдлунням ii спiву:

– О Ти! Оголена незайманко любовi, захоплена у сiтi диких троянд! Я обожнюю Тебе, Івей! Я обожнюю Тебе, І А О!

– Саме так, – радiсно погодився цар Лам. – Ви ж менi пробачите, якщо я запитаю, чи добре ви знайомi з впливом, який робить кокаiн на людину.

Лу сердито подивилася на нього. А я вирiшив бути з ним вiдвертим: обережно насипав чималу дозу на зворотний бiк долонi i вдихнув усе одразу. Не встиг я завершити подих, як кокаiн уже подiяв. Я вiдчув себе повелителем над ким завгодно.

– Що ж, насправдi, – презирливо сказав я, – сьогоднi я вперше спробував його, i вiн рубае, як мае бути.

Лам загадково посмiхнувся:

– О, так, як там казав старий поет? Мiлтон, здаеться?

«Демона посмiшку встроми у мiй мозок,

Змочи мою пристрасть у кокаiн i коньяк».

– Що за дурницi! – вигукнула Лу. – У часи Мiлтона кокаiн ще не винайшли.

– То це Мiлтон винуватий? – рiзко вiдповiв цар Лам. Невiдповiднiсть i безладнiсть його думки якось збивали з пантелику.

Вiн одвернувся вiд неi i подивився менi прямо в очi.

– Рубае, як мае бути, сер Пiтер, – сказав вiн, – що ж, так воно i е. Я теж, мабуть, прийму дозу, щоб не було нiяких непорозумiнь.

Дiя не розiйшлася зi словами.

Мушу визнати, що цей чоловiк почав мене iнтригувати.

– Я чув, що ви один з наших найкращих пiлотiв, сер Пiтер, – продовжував вiн.

– Та лiтаю трохи, час вiд часу, – визнав я.

– Ну, аероплан – непоганий засiб для подорожей, але якщо ви не фахiвець, е велика ймовiрнiсть завершити цю подорож досить невдало.

– Дуже вам дякую, – сказав я, вражений його тоном. – Але так сталося, що я вивчав ще й медицину.

– О, тодi все в порядку. Звичайно.

Вiн погодився з ввiчливiстю, яка чомусь зачепила мою самооцiнку сильнiше, нiж якби вiн вiдкрито пiддав сумнiву мою компетенцiю.

– У такому разi, – вiв далi вiн, – сподiваюся викликати у вас професiйний iнтерес у справi, яка, думаю, ви погодитеся, дещо наближена до нерозважливостi. Моя маленька подруга приiхала сьогоднi, чи скорiше це вже було вчора, залiплена морфiем пiд зав’язку. Результат ii не влаштував, тож вона проковтнула на додаток ще й велику дозу Anhalonium Lewinii, не думаючи про фармацевтичну несумiснiсть одного з другим.