Щоденник наркомана

Якщо цiкаво, можете повернутися назад i перерахувати – скiльки потрiбно, щоб пiднятися на десять тисяч футiв над бiдною старою Па-де-Кале, благослови ii Господь! Але воно накладалося, як цiна цвяхiв у задачi про кiнськi пiдкови, що так тiшила мого батька, коли я був малим. Розумiете, що я маю на увазi, – принцип Мартiнгейла i всяке таке. Звiсно, ми перебрали з тим снiгом.

П’ять понюшок! Втiм, для нас молодих пiсля двох тижнiв це не було вже аж так багато.

Гвендолiн Оттер каже:

«Серце серця мого, блiдий мiсяць шепоче,

Чого нам чекати аж завтрашньоi ночi?»

А це приблизно в такому ж дусi.

«Серце серця мого, сховайся вiд дощу,

Нюхнемо ще! Кокаiну – досхочу».

Я знаю, що на мене не варто розраховувати, коли мова заходить про поезiю, i поважна авторка точно може дозволити собi посмiхнутися i тихенько переступити через моi рештки. Лише за умови, що посмiшка буде поблажливою. Але дух твору я справдi вловив.

«Продовжуй, нюхнемо ще,

Не зупиняйся, не перебирай!»

Нi, так не добре.

«Продовжуй! Через край!» – так краще. Так поважнiше i патрiотичнiше, й набагато краще передае iдею. А якщо вам не подобаеться, шукайте кращого деiнде.

Нi, я не визнаю, що ми були безрозсудними. Ми мали чималi ресурси у своему розпорядженнi. І точно не були схожi на шахраiв, що не платять.

Ви ж чудово знаете, як важко слiдкувати за тим, щоб у хатi завжди були сiрники. Зовсiм банальна рiч, сiрники, використовуються постiйно, завжди легко купити новi, й не проблема, якщо коробка з сiрниками спорожнiла; i я не погоджуюся, що менi хоч на мить забракло почуття мiри у цiй справi.

Тiльки не згадуйте менi про полiт до Парижа у променях Мiсяця. Визнаю, в мене закiнчилось пальне; але усi знають, що захоплення першим коханням схильне спричиняти тимчасовi розлади звичайноi поведiнки.

Найбiльше мене потiшив той очевидний факт, що Гретель виявилася просто молодчинкою, що б там про неi не казали.

При цьому вона була не просто звичайною старою доброю молодчинкою. Не бачу причини, щоб не визнати, що вона виявилася тим, кого можна назвати справжнiм другом у найбiльш ранньому, яке тiльки можете собi уявити, вiкторiанському значеннi цього слова.

Вона була не лише справжнiм другом, а ще й мудрим другом. Без сумнiву передбачивши, що старий добрий снiг у нас таки закiнчиться.