Щоденник наркомана

– Не треба чекати моментальних результатiв, – продовжувала вона. – Вам потрiбно народитися у ньому, одружитися з ним i померти вiд нього, перш нiж ви зрозумiете його. Усi люди рiзнi. Але мае минути принаймнi кiлька мiсяцiв, поки ви позбудетеся цих дурних життевих надокучливостей. Поки у вас е твариннi пристрастi, ви – тварина. Їсти, любити, усi цi звiрячi бажання, навiть думати про них огидно, як худоба! Дихання саме по собi е огидним, якщо ти усвiдомлюеш, що ти дихаеш. Яким нестерпним було б життя людини, навiть посередньоi, якби вона завжди гостро усвiдомлювала процес травлення.

Вона злегка здригнулася.

– Ви читали мiстикiв, сер Пiтер? – втрутився Феклiз.

– Боюся, не читав, друже, – вiдповiв я. – Насправдi я взагалi не дуже читаю, поки не виникае потреба.

– Я захоплювався ними кiлька рокiв, – вiдповiв вiн, а потiм зупинився i почервонiв.

Ця думка, мабуть, викликала якiсь дуже неприемнi спогади. Феклiз спробував приховати свое збентеження за балакучiстю i почав старанно роз’яснювати догмати святоi Терези, Мiгеля де Молiнос та кiлькох iнших, що прославилися у цьому напрямку.

– Розумiете, головне, – нарештi пiдсумував вiн, – це теорiя, що усе людське всерединi нас е основною перешкодою на шляху до святостi. Секрет святих у тому, що вони вiдкидають усе заради однiеi речi, яку називають божественною непорочнiстю. Це не просто тi речi, якi ми зазвичай називаемо грiхами чи пороками, – вони е лише елементарними формами зла, переповненого вульгарнiстю. Справжня складнiсть починаеться тiльки пiсля того, як ви позбулися подiбних речей назавжди.

На шляху до святостi кожний прояв тiла чи розуму е сам по собi грiхом, навiть якщо цей прояв ставить звичайне благочестя у ряд людських чеснот. Аiд говорила саме про таку iдею.

Вона спокiйно кивнула.

– Я й гадки не мала, – сказала вона, – що цими людьми керуе такий глибокий сенс. Я завжди думала, що вони заплуталися у релiгiйних iдеях. Тепер я розумiю. Так, це життя святого, якщо вже потрiбно говорити мовою моралi, без чого, менi здаеться, ви, англiйцi, не можете обiйтися.

Я вiдчуваю, що будь-який контакт, навiть iз собою, забруднюе мене. Я була королевою грiшникiв у свiй час, в англiйському розумiннi цього слова. Тепер я забула, що таке любов, окрiм слабкого вiдчуття нудоти, коли вона потрапляе в поле мого зору. Я майже не iм – тiльки звiрi, що постiйно носяться як оскаженiлi, потребують тричi на день поiсти. Я майже не розмовляю – слова такi марнi, i жодне з них не е правдивим.