Щоденник наркомана

Я чудово мiг упоратися з усiм, чим потрiбно, але думка про те, що треба це робити, зовсiм не тiшила. Я подумав, що ванна i душ приведуть мене в порядок; i, безперечно, я почувався вже зовсiм iншою людиною, коли вдягався.

Коли я повернувся до вiтальнi, то побачив, що Лу грацiйно танцюе навколо столу. Вона накинулася на мене, як розлючений звiр; штовхнула мене на канапу i сiла коло мене на колiна. Поки я лежав, вона обсипала мене пристрасними поцiлунками.

Вона знала, що я не в станi вiдповiсти на них.

– Вам усе ще потрiбна ваша медсестра, – вона весело розсмiялася, очi блищали, зуби свiтилися i нiздрi роздувалися вiд збудження. Я побачив на одному з кiнчикiв ii чудових закручених локонiв блиск кристалу, дуже менi знайомий.

Вона потрапила у снiгову заметiль!

Моя пiдступна крива посмiшка говорила iй, що я добре знаю цю гру.

– Так, – схвильовано сказала вона, – тепер я знаю, як це робиться. Ти збираешся докупи за допомогою Г, а потiм розганяеш тарантайку за допомогою К.

Їi рука тремтiла вiд хвилювання. Але на зворотному боцi мерехтiла крихiтна купка блискучого снiгу.

Я втягнув ii з ледве стримуваним захватом. Я знав: це лише питання кiлькох секунд, перш нiж це божевiльне i пiднесене сп’янiння заразить i мене.

Хто це сказав, що потрiбно лише насипати солi на хвiст пташки, i тодi ii легко зловити? Мабуть, цей тип думав, що вiн розбираеться у справi, але вiн усе не так зрозумiв. Все, що вам потрiбно, – посипати снiгом свiй власний нiс, а тодi без проблем можете ловити пташку.

Що той Метерлiнк знав про цього дурного старого Синього Птаха?

Щастя сховане у тобi самому, а кокаiн допомагае вiдкопати його.

Тiльки, прошу вас, не забувайте про звичайну розважливiсть, якщо ви не проти такого термiна. Потрiбно трiшки здорового глузду, обережностi, добре подумати. Якими б голодними ви не були, ви ж не з’iсте одразу десяток смажених волiв брошет. Natura non facit saltum[5 - Природа не робить стрибкiв (лат.

Це лише питання розумного застосування своiх знань. Ми з’ясували, як завести машину, i жодна причина у свiтi не могла завадити нам полетiти звiдси до Каламазу.

Тому я зробив три маленькi понюшки з розумними iнтервалами i знову був готовий до роботи.

Я ганявся за Лу по всьому номеру; i, дозволю собi зауважити, ми при цьому поперекидали трохи меблiв, але це не мае значення, бо нам не потрiбно було ставити iх на мiсце.