Щоденник наркомана

Важливо те, що я все-таки спiймав Лу, i невдовзi ми зовсiм видихалися, а потiм, чорт забирай, саме коли я хотiв тихенько покурити люльку перед обiдом, задзвонив телефон, i портье спитав, чи ми вдома для пана Елгiна Феклiза.

Що ж, я вже казав ранiше, що цей чоловiк не був аж настiльки менi цiкавий. Як правильно зауважив Стiвенсон, якби вiн був единою ниточкою, що зв’язуе з домом, гадаю, бiльшiсть iз нас обрала б подорож за кордон. Але минулоi ночi вiн вiв свою гру досить чесно; i чорт забирай, немае меншоi дрiбницi, як запросити хлопця пообiдати.

Тож я сказав: «Спитайте, чи не був би вiн такий ласкавий пiднятися сюди до нас».

Лу полетiла в iншу кiмнату поправити зачiску, обличчя й усi цi речi, що жiнкам завжди треба приводити в порядок; i тут заходить пан Феклiз iз найвишуканiшими манерами та зовнiшнiм виглядом, що я коли-небудь бачив у людських iстот, а з кiнчика його язика злiтае цiла низка турботливих запитань та вибачень.

Вiн сказав, що не посмiв би дзвонити i турбувати нас так скоро пiсля цього делiкатного випадку, якби не був упевнений, що не залишив свiй портсигар, який дуже цiнуе, бо його подарувала тiтка Софронiя.

Ну, значить, вiн був просто на столi, чи скорiше пiд столом, оскiльки стiл був перевернутий. Коли ми знову поставили стiл на нiжки, ми побачили, що портсигар лежить пiд ним, а отже, вiн мав бути на столi, перш нiж ми його перекинули.

Феклiз щиро розсмiявся над кумеднiстю iнциденту. Мабуть, по-своему це було смiшно. З iншого боку, не думаю, що це вже така важлива рiч, щоб звертати на неi увагу. Втiм, чоловiковi потрiбно мати свiй портсигар, i зрештою, якщо ви бачите перекинутий вверх ногами стiл, не дуже добре вдавати, що ви цього не помiтили. А в цiлому, ймовiрно, найкращий спосiб обiйти цей iнцидент – перетворити його на милий жарт.

Мушу зазначити, що Феклiз продемонстрував бездоганний такт справжнього джентльмена, уникаючи будь-яких прямих натякiв на обставини, що викликали тi обставини, якi завдячують обставинам, якi породили обставини, якi було так важко не помiтити.

Що ж, цей чоловiк минулого вечора був бездоганно люб’язним. Вiн допомiг Лу у тiй справi пройти через найгiрше, дотримуючись при цьому вишуканого смаку, тодi як ii природний захисник, тобто я, фiзично не мiг застосувати необхiднi як-iх-там-називають.