Щоденник наркомана

– Послухайте, Феклiзе, – сказав я, – я б хотiв, щоб ви трошки бiльше розказали про цю нафтову справу. Правду кажучи, я не такий уже багатий чоловiк, як вам здаеться…

– Мiй дорогий друже… – вимовив Феклiз.

– Насправдi, я вас запевняю, – сказав я. – Звичайно, все було прекрасно, поки я молодикував. Скромнi смаки, знаете. Але ця маленька ледi – зовсiм iнша справа.

– Ну, звiсно, – дуже серйозно вiдповiв Феклiз. – Так, я чудово розумiю. Насправдi, якщо можна так сказати, це ваш обов’язок – забезпечити собi й нащадкам безтурботне майбутне.

Але з грошима, як вiдомо, зараз дуже туго, особливо пiсля вiйни. Що на додаток з обвалом iноземних валют, зменшенням купiвельноi спроможностi грошей i тим фактом, що усе золото сховане у Вашингтонi, робить ситуацiю доволi скрутною. Та, з iншого боку, для чоловiка зi справжнiми мiзками це лише одна iз ситуацiй, що вiдкривае додатковi можливостi. Вiкторiанський розквiт добробуту зробив усiх нас заможними без нашоi особливоi участi у цьому.

– Так, – визнав я, – здаеться, блискуча позолота цiнних паперiв почала лущитися.

– Ну, от що, Пендрагоне, – сказав вiн, пiдсуваючи свое крiсло так, щоб бачити мене пiд прямим кутом i постукувати своею «Короною»[6 - Марка сигари.] по тарiлцi, наводячи своi аргументи, – майбутне лежить лише у двох речах, якщо йдеться про великi грошi. Перша рiч – нафта, а друга – бавовна. Стосовно бавовни я нiчого не можу сказати, але я даю фору будь-якому кашалоту, що коли-небудь пускав фонтани, дванадцять тисяч пунктiв проти його чотирьох тисяч у питаннях нафти, i вiн пiде голий i босий.

– Так, я розумiю, – захоплено вiдповiв я. – Звичайно, я зовсiм не розбираюся у фiнансах; але тому, що ви кажете, зовсiм не бракуе здорового глузду. І, здаеться, я маю свого роду нюх на такi речi.

– Дуже цiкаво таке вiд вас почути, – вiдповiв Феклiз, нiби сильно здивувашись. – Я думав те ж саме. Ми знаемо, що ви маете неабияку смiливiсть, а це – найнеобхiднiша рiч у будь-якiй грi. Заробляння грошей – це найграндiознiша з усiх iгор.

Ба бiльше, я маю iнтуiтивне вiдчуття, що у вас для цiеi справи ще й правильний склад розуму. Ви надзвичайно кмiтлива людина, ще треба таких пошукати, i маете гарну уяву. Я не маю на увазi фантазii для божевiльних розваг, а добру, продуктивну мiцну уяву.

За звичайних, буденних обставин я б мав знiяковiти вiд такого прямого комплiменту, який зробив чоловiк, що, очевидно, в курсi всiх справ i тримаеться на рiвних з найсвiтлiшими головами свiту.