Епоха слави і надії

Повернулася з пакетом продуктiв, i почалося чаклунство – через пару годин будинок наповнив чудовий запах випiчки. О, я тодi трохи з глузду не з'iхав, – Стажер прицмокнув губами, немов вiдчував на язицi, смак того давнього частування. Смак справжнього дива. – Але менi дiстався лише один пирiжок. А мама надiла фуфайку i пiшла в холодну зиму, прихопивши всi смаколики.

А коли повернулася, то обiймала мене, цiлувала, плакала i смiялася. Їй повезло – мама пiдходила до машин, що стояли на перехрестi, i пропонувала купити пирiжки.

В однiй з машин був директор ресторану. Вiн купив пару, поiхав, а через якийсь час повернувся i запропонував мамi пекти для його ресторану. Пройшло вже багато рокiв, але i досi перед очима ця картина – мама в фуфайцi, в руках повний пiднос пирiжкiв, дбайливо укутаних в рушник, i я з голодними очима проводжаю ii.

В мами лице сумне – сумне, адже в неi в руках iжа, але вона не може менi ii дати, адже тодi вона не зможе заробити грошей – знову ж таки – на iжу, щоб прогодувати мене трохи подовше.

– А до того… до того, як мама пiшла вiд батька було краще? Хоч трохи? – Запитав Лангре.

– Трохи? Можливо, – знизав плечима Стажер. – Але наша сiм'я вже тодi перестала iснувати. Традицiйна сiм'я, що насолоджуеться сiмейним снiданком i спокiйними бесiдами пiсля закiнчення робочого дня – нездiйсненна мрiя далекобiйника. Мало того – сiм'я, а точнiше, згода в сiм'i, стае головним болем тих, хто проводить свое життя на колесах. З цiею проблемою стикаеться значна частина професiйних водiiв.

Однi сподiваються на те, що мудра i дбайлива жiнка не розлучатиметься, а якщо i пiде вiд чоловiка, то тiльки не тому, що така специфiка його роботи. Водii автобуса, що зiткнулися з цiею проблемою, радять своiм колегам частiше замислюватися про те, чим займаються дружини в той час, коли iх немае вдома, i поставити собi питання, що важливiше: сiм'я або трудовi нормативи.

– Щодня, вирушаючи на роботу на громадському транспортi, ми не замислюемося, який сьогоднi настрiй у водiя автобуса, тролейбуса або трамвая.

А це важливо. Хороший настрiй – немае приводу для занепокоення, поганий – життя може знаходитися у небезпецi, – задумливо сказав Лангре. – Водiй автобуса i iншого громадського транспорту схильний до стресових ситуацiй, як нiхто iнший.

Неадекватнi водii на дорозi, зайнята видiлена смуга, небажання водiiв поступатися дорогою громадському транспорту, невдоволенi пасажири.