Епоха слави і надії

Нiколас був дiйсно знаменитий i, що вже грiха таiти, йому подобалося знаходитися в центрi уваги, блищати на свiтських вечiрках та посмiхатися в об'ективи камер.

Вiн добився всього цього, навiть не маючи вищоi освiти, i ось як все обернулося: ректор одного з престижних унiверситетiв краiни особисто запросив його виступити на сьогоденнiй лекцii. Вiд запропонованого гонорару Нiколас вiдмовився. В нього було свое дiтище, що приносить чималi грошi, – iнтернет-магазин товарiв для сну "РоманСон". Подушки, пiжами, нiчники, ловцi снiв, снодiйне на травах, дрiбнi аксесуари – все тiльки найкраще, з натуральних матерiалiв.

Його продукцiя робила сон якiснiше, солодше i затишнiше.

До всього iншого Нiколас був автором популярноi книги про туризм, над продовженням якоi зараз активно працював. Йому було про що розповiсти, оскiльки вiн займався цим професiйно i побував у бiльшостi краiн. Багато тих, що страждають безсонням, тримали по екземпляру на своiх прилiжкових тумбочках. В однiй з глав Нiколас склав цiлий список мiсць зi всього свiту, де можна краще всього виспатися, i розсортував iх по рейтингу.

Вiн не забув i про найменших: записав казки i видання безлiчi рiзних культур, якi можна було почути тiльки вiд самих аборигенiв, побувавши в iх селищах.

Взагалi в грошах у Нiколаса не було нужди. Для нього важливiше матерiального було визнання – саме тому вiн прийняв запрошення вiд ректора. Сьогоднi, тiльки заради нього, в стародавнiх стiнах вiдомого на весь свiт унiверситету, збереться величезний зал.

І це зробить його на крок ближче до мрii – заснувати власний унiверситет.

З виступом не повинно було виникнути жодних проблем, Нiколас вмiв працювати з публiкою. Вiн не вважав, що здатнiсть викликати прихильнiсть до себе людей, можна отримати тiльки з народження. І якщо вже не повезло з внутрiшньою чарiвнiстю, то виростити ii в собi нiколи не пiзно. Секрет крився в самопiзнаннi, у вивченнi особистих психологiчних i фiзичних особливостей, прийняттi i осмисленнi власного "я".

Процес цей був досить трудомiстким, розпочинався чи не з дитинства i не припинявся нiколи, до самоi смертi.

Ще з раннього дитинства, людину починае займати питання, ким саме вона являеться, вона намагаеться розiбратися в собi i своему внутрiшньому свiтi. Звiдси бере витiк пiзнання внутрiшньоi особистостi. І це не просто процес самоспоглядання, але i спостереження за своiми вчинками, думками для того, щоб зрозумiти, як стати краще в тому або iншому аспектi.