Епоха слави і надії

Нiколас обернувся до хлопчиська, що розбушувався, i жартiвливо запитав привселюдно:

– Хто хоче купити дитину? Продам недорого!

Тут же знайшлася його мама i, вибачившись, повела сина у бiк крiсел, по дорозi вiдчитуючи того за неналежну поведiнку. Ректор, що помiтив Нiколаса, з посмiшкою кивнув йому у бiк сцени, а сам попрямував вперед, щоб представити присутнiм запрошеного гостя.

– Ледi i джентльмени, – вставши за трибуну, почав ректор. – Тема сьогоднiшньоi лекцii – "Вивчення самосвiдомостi i пошук глибинного сенсу".

Вiн пару разiв клацнув мишкою. На широкому, розмiром майже на всю стiну екранi за його спиною, плавно змiнюючи один одного, поплили слайди, присвяченi дiяльностi Нiколаса.

– Нiхто не розповiсть вам про це краще за нашого гостя, – вiдкашлявшись, продовжив ректор. – Вiн нерiдко виступае консультантом на телепередачах, дае iнтерв'ю для вiдомих журналiв, газет та сайтiв. Так що, думаю, багато з вас напевно його знають. Вiн професiонал своеi справи, хоч i не мае спецiальноi освiти, оскiльки сам е засновником цiеi науки.

В майбутньому вiн плануе заснувати онлайн-унiверситет для тих, хто цiкавиться вивченням i розбором сновидiнь.

Вже зараз вiн консультуе безлiч знаменитих, видатних людей, прiзвища яких я не стану розголошувати iз зрозумiлих причин. А ось прiзвище нашого гостя знати не лише можна, але i треба. Отже… – ректор витримав театральну паузу, – Нiколас Романов! Вiн же Ловець Снiв!

Зал вибухнув бурхливими оплесками. Нiколас пiднявся по бiчних сходинках на сцену, тримаючи перед собою мобiльний.

Для своiх пiдписникiв в iнстаграмi вiн увiмкнув прямий ефiр, щоб зафiксувати важливий момент: видатнi уми Оксфорда зiбралися, щоб його послухати. У цей момент вiн помiтив повiдомлення, що спливло на екранi, вiд "Sweet Strawberry" – усмiхнений, махаючий помпонами смайлик. Судячи з аватарки, це була та сама незнайомка, яку вiн пару хвилин тому почастував кавою. Нiколас знайшов ii поглядом.

– Це для моiх пiдписникiв, – кивнув вiн на свiй телефон.

 – Хоч iз бiльшiстю з них ми i не знайомi в реальному життi, але я цiную кожне повiдомлення. Вони роблять мое життя ще яскравiше i приемнiше. Дякую вам, що не забуваете запитувати, як моi справи. І за те, що завжди поруч, де б я не був.

Пiдiйшовши до другоi, вiльноi трибуни, Нiколас поставив телефон в спецiальне крiплення, а поруч поклав свiй незамiнний талiсман. Хоч Нiколас i був впевнений в своiх словах i силах, серце все одно колотилося вiд хвилювання.