Характерники

-Дивись Марр, у них щось стирчить в голові, з усіх боків! Бр… яка мерзота! - здивуванню мандрівників не було меж, бо з вушних раковин нещасних жителів змієподібно звивалися яскраво-червоні стрічки.

-Так - так я бачу, Миха, це - мутовані болотяні черв'яки. Вони якимось чином проникли в їхні тіла і повністю паралізували їхню волю. Тут ми абсолютно безсилі, їхній мозок мертвий, лише м'язова маса підкоряється примітивним вказівкам свого носія. Я не в змозі вплинути на їхню поведінку. Їхнє єдине призначення - це добувати їжу! У тілах кожного з нещасних є цілі виводки яєць.

В даний момент ми їх цікавимо тільки як обід, це просто жах!

-А щоб їх всіх підняло і гепнуло! Нічого ми переможемо подружко! Думаю, я легко зумію впоратися з десятком мертвяків і дюжиною соба.., - домовити боєць просто не встиг, тому що в задній частині будівлі почувся гучний тріск і гуркіт стіни, яка падає.

-Вражі діти, не варто було їх недооцінювати, ці тварюки напевно зуміли зробити таран і пробили опору.

Залишок м'язової пам'яті в них ще залишився, бачиш у деяких в руках зброя та інвентар. Біжимо на дах, там у нас хоч якийсь шанс з'явиться на порятунок, - голос супутниці тремтів від страху або від передчуття чогось непоправного. Парочка помчала по дерев'яних сходах нагору чуючи, як позаду їх уже наздоганяють.

На горищі було темно, моторошно та запорошено пилом. Відчинивши вікно, вони вибралися на карниз і стали пробиратися до його найдальшого краю.

-Подивися кошеня мое, чи ми напевно зможемо зістрибнути? Живий про живе гадає! – промовив чернець, уважно оглядаючи місцевість.

За законом всесвітньої підлості будівля стояла на пристойній відстані від будь-чого.

-От халепа, так халепа! Ні дерева поряд, ні споруди! Будемо мабуть вести бій саме тут! Постараюся вкласти їх у домовины якнайбільше! Сподіваюся, з розмозженими мізками вони за нами не викарабкаються, - крикнув чоловік і розлючено заходився молотити посохом прожорливих монстрів, що вже повиповзали з усіх щілин.

Відразу кілька любителів людської плоті полетіло зламаними ляльками на кам'яну бруківку, причому без явного успіху на щасливі приземлення. Дівчина вміла обертала навколо себе металеві наместини, які були не лише концентратором магічної сили, а й вельми небезпечною зброєю в досвідчених руках мольфарки.

Почало вже темніти, характерники з останніх сил відбивали натиск зголоднілих тварин, а їх не ставало менше.