Характерники

Зважаючи на все, майже всі жителі Мітервонії були заражені цими членистоногими, а може й інші одноплемінники прилеглих поселень. Коли натреновані тіла ченців стали просто падати від втоми та болю, нарешті прийшов чудовий порятунок.

-Дивися на захід сонця милий, я тобі казала, що гарпії нам знадобляться, так воно і вийшло! - радісно закричала мольфарка, відбиваючись двома гострими трофейними мечами і відправляючи чергового мисливця за їхніми скальпами до країни «вічного полювання».

Чого ж вони-раніше не поспішали-то, підлої матері діти, у мене вже кінцівки відвалюються від втоми, - бурмотів чоловік завдаючи ударів палицею, ногами і руками.

Потім характерник зробив стрибок у широку розтяжку і збив з даху двох мерців одночасно.

-Не гнівайся воїне! Не люблять вони сонячного світла, терплять, але не переносять. Ніч, це їхня головна стихія та основний союзник! Дивись їх там здається ціле полчище!

Справді, армада літаючих створінь, зривалася з неба, немов здичавілі шуліки, та розриваючи мертві тіла на криваві шмаття.

У контрольованих червяками мертвяків повністю був відсутній інстинкт самозбереження, бо тікати вони не поспішали. Лише коли останній з них перестав ворушитися, яскраво-червоні стрічки стали повільно виповзати на поверхню.

-Потрібно їх усіх зараз зібрати до купи та спалити гуртом, поки вони знову не знайшли собі чергову жертву! – викрикнула дівчина і провівши хитромудрий пас руками, кружляючи у химерному танці, почала виплескувати з них яскраво блакитний протуберанець.

Магічні промені від кулі торкнувшись членистоногих, спалахували наче це була суха тростина. Неприємний писк вибухаючих тілець, живцем запалених тварин рознісся далеко по всій окрузі.

-Дякую тобі Лорр, дівчинка моя люба! Дякую всьому твоєму племені! Ти повернула свій обов'язок повністю. Чистого неба тобі та легкого шляху! - голосно подякувала чарівниця зграю гарпій, що віддалялась на захід сонця...

Розділ 7

Битва на річці.

Цілих три дні тривало виснажливе сходження подорожніх ченців через Адельгейську ущелину, бо там біля самого підніжжя, судячи з чуток місцевих селян, намічалася серйозна бійка з кривавими наслідками.

Хто і з ким збирався битися на смерть - достовірно ніхто не знав, але майже кожен зустрічний візник чи перехожий, робив злякане обличчя і загадково бубонів:

-Це буде справжня боротьба добра зі злом і якщо переможе останнє, то настане апокаліпсис – повна дупа, тобто по-нашому.