Останнє літо. Всі ми родом з 90-х (українською)

– А далi?

– А далi ти прийшов до нас i розповiв, як ми тебе били, рвали сорочку, мазали асфальт кровищею i пiд кiнець кинули здихати на лавочцi бiля пiд'iзду, – продовжував Льоха ехидно посмiхаючись. – І якщо б не сеструха, що вночi поверталася додому, то хана б прийшла тобi! Напевно таргани, в нору утягли би…

– Так нiс же хтось розбив?

– Асфальт, напевно. Ти з лавочки падав? Скiльки разiв??

6. Саня

У Жеки на прiзвисько Пача, вуха гнулися у всi сторони. Бувало, заради розваги присутнiх, вiн iх скручував в трубочки i кривив настiльки смiшнi пики, що все тут же падали вiд смiху з нiг.

Не знаю, чи це щось вроджене, але вiн стверджував, що це е наслiдком занять боротьбою в дитинствi i тому подiбне. Розповiдав, як його, ще малого хлопчака, хотiли навiть вiддати в спорт iнтернат з вiльноi або греко-римськоi боротьби, але щось там не склалося чи батько не дав згоди. Ось так i залишився Жека з поламаними вухами i своею веселою вдачею.

За великим рахунком, Жека на прiзвисько Пачик був швидше веселуном i шоуменом, нiж бiйцем або борцем.

Особливо вимальовувались його здiбностi в станi хорошого поддатiя, мабуть, коли останнi гальма йшли геть, але, траплялося, i на тверезу голову його бувало «несло».

– Давай! Давай! – пiдбадьорював його Льоха сидячи на лавочцi i обiймаючи свiй старенький i вiчно жуючий касети магнiтофончик «Протон». – Негри не так танцюють! – резюмував вiн.

– Це iндiйськi танцi! – кричав Жека i пританцьовував пiд музику, яка лунае з «Протона».

 – Цю касету менi один iндус подарував, – додавав вiн i далi танцював, забавляючи не тiльки перехожих, а й тих, хто в цю мить з якоi-то причини вирiшив виглянути на подвiр'я нашого двору.

– Все одно негри краще танцюють! – задорив його Леха, любитель репу i всього, що з тим пов'язано.

– Нiгери так спiвати не вмiють, – вiдповiдав йому Жека на прiзвисько Пачик i продовжував зображати якiсь па, явно скопiйованi iм з iндiйських фiльмiв.

– Ти чо? – звiдкись з-пiд черемхи виринув Дроня.

 – Знову п'яний? – вiн був прямолiнiйний, невисокий на зрiст i надзвичайно запальний.

– Ось так, взяв i весь кайф обламав!! – зупинився Пачик на половинi руху, постояв так частку секунди i зайняв свое нормальне – вертикальне положення. Дроня зухвало дивився на рослого Жеку з висоти свого невеликого зросту, тобто з Жекиного поясу.

– Не, нi п'яний, кажись, – зауважив вiн своiм недобрим оком. – А чьо ви тут розсiлися? – поцiкавився вiн.