Німа смерть

Там теж тихенько зачинив дверi i навпомацки дiстався до свого крiсла. Торшер стояв поруч, i Гереон швидко налапав вимикач. Кiмнату наповнило тьмяне свiтло. Вiн кинув капелюха i пальто на сусiдне крiсло. Катi келихи прибрала, але пляшка коньяку залишилася на столi. Рат дiстав iз шафки чисту склянку, опустився в крiсло i налив собi. Який же ти дурень, подумав вiн, скрадатись отак у власнiй квартирi, наче хтось чужий, наче злодiй! Цi прикрi думки вiн запив коньяком. Стало легше. Ще одна склянка.

Вiн не пiшов би спати з Катi, не вiдчувши, що хильнув достатньо.

Його вiзавi – нечiтка, розмита постать у теплому, жовтавому дзеркалi вiконноi шибки – теж пiднiс свою склянку.

– Будьмо! – пробурмотiв Гереон вiдображенню, единому, чие товариство вiн здатен був зараз витерпiти.

…Вiн здригнувся, сонний, у своему крiслi, чимсь наче стривожений. Вiн спав чи тiльки на мить закуняв? У будь-якому випадку, вiн щось почув. Склянка, мабуть, випала з руки – вона лежала на килимi поруч iз крiслом, на щастя, вiн осушив ii до дна.

Насправдi вiн, мабуть, спав деякий час: язик у ротi був наче ряднина.

Рат пiдвiвся й наштовхнувся на дверi. Йому треба було вгамувати спрагу. Тiльки вже йдучи на кухню, вiн зрозумiв, що, мабуть, багато випив. На кухнi, намагаючись не здiймати зайвого шуму, дiстав склянку з буфету i пiдставив ii пiд кран. Вiн дозволив холоднiй водi деякий час бiгти по руках, перш нiж повернути кран. Це було приемно. Вiн випив воду за одним духом, i знову пiдставив склянку пiд кран.

гереон побачив листа аж тодi, коли зi склянкою води йшов до дверей. Посерединi столу лежав невеличкий аркуш паперу з блокнота – з того, в якому вона, зокрема, робила списки покупок. Рат здивувався, взяв листа i прочитав.

«Вибач, кохання мое, – прочитав вiн i вiдчув, як щось наче стиснулось у шлунку вiд цих слiв, – але я бiльше не витримувала.

Я почуваюся такою самотньою в цiй квартирi, коли тебе немае. Любити полiцейського насправдi непросто, але я майже звикла до цього.

Майже. Сьогоднi вже, мабуть, ми не побачимося. Я викликала таксi, щоб iхати до сестри, якiй потрiбен хтось, щоб ii потiшити.

З тобою ми побачимося завтра на балi. Спробую повернутися до тебе о пiв на шосту, тодi ми могли б поiхати туди разом.

З любов’ю,

    Катi.

PS: На плитi ще е м’ясне рагу. Ти в курсi: найкраще смакуе пiдiгрiтим.»

Рат поклав листа на стiл.