Крижане кохання ГУЛАГу

Недонесення про зраду, що готуеться: позбавлення волi на 10 рокiв (вiйськовослужбовцiв) або не менш 6 мiсяцiв (не вiйськовослужбовцiв). Була аналогом Статтi 58 Кримiнального кодексу РРФСР (1926).

9

І. Зайцев (творчий псевдонiм – Іван Рачада). Герой Радянського Союзу (вiдзначився пiд час Другоi свiтовоi вiйни як командир 40-i iнженерно-саперноi бригади), генерал-лейтенант iнженерних вiйськ. Пише п’еси i сценарii. Член Спiлки письменникiв. Мешкав в маетку на вулицi Карла Лiбкнехта (сучасна вул.

Шовковична).

10

Нинi – вул. Богдана Хмельницького. Пiд номером шiстдесят вiсiм тут розташовувався Ролiт – «Кооператив „Робiтник лiтератури”».

11

У 1946 роцi М. Бажан був представником делегацii УРСР на засiданнi сесii Генеральноi асамблеi ООН у Лондонi i вимагав вiд Заходу видати СРСР С. Бандеру як «военного злочинця».

12

Ідеться про членiв Розстрiляного Вiдродження – поета, прозаiка, ревного захисника украiнськоi культури М.

 Хвильового, котрий покiнчив життя самогубством, i ця смерть стала символом краху iдеологii украiнського нацiонал-комунiзму й кiнця украiнського нацiонального вiдродження 1920–1930-х рр., та М. Скрипника – украiнського радянського партiйного дiяча, навколо якого гуртувалися украiнськi нацiоналiсти й котрий у певний момент став органiзатором запровадження украiнiзацii, коли обiйняв посаду народного комiсара освiти. Дуже суперечливий партiйний дiяч, який, незважаючи на свою проукраiнську позицiю, залишився вiдданим ленiнцем. Також покiнчив життя самогубством пiсля свого звiльнення.

13

Архiтектурний проект у стилi модного тодi конструктивiзму склав видатний зодчий В. Кричевський разом зi своiм учнем П. Костирком.

14

Ідеться про вiдомого украiнського письменника та полiтичного дiяча В. Винниченка, котрий у 1920-х рр., аналiзуючи причини поразки украiнськоi революцii 1917–1921 рр., писав, що украiнську iсторiю без заспокiйливого (брому) читати неможливо.

15

Слова з державного гiмну СРСР.

16

Будинок Ікскюль-Гiльденбанда – пам’ятка iсторii й архiтектури, що розташована на вулицi Шовковичнiй, 19. Збудовано у 1891 роцi в псевдоготичному стилi за проектом iнженера Миколи Вишневського. Належав родинi баронiв Ікскюль-Гiльденбандiв. За радянських часiв будинок нацiоналiзували й перетворили на комуналку, а ще пiзнiше – на багатоквартирний будинок.