Товариство осиротілих атеїстів

Тих, що вже нiби й розумiють хибнiсть i утопiчнiсть i тi нереальнi жертви людськi, котрi можна прирiвняти до нацистських, однак все повторюють, немов увi снi, що все ж… І така ностальгiя… І така мiць… Все змарнували, марно… марно…

Вам так само, як i менi, набридла схоластика постмодернiзму i непевного часового континiуму в текстi? Наразi пропоную повернутися до примарноi простоти. Бо лише в нiй iстина.

Антракт. Вiд удаваноi глибини нелiнiйностi. Ну хоча б недовгий.

***

Тож.

Незадовго пiсля розмови з красунчиком-Богданом. Навдивовиж холодний киiвський вечiрник, як для середини лiта 1950-х.

Геннадiй Петрович якраз повернувся до мiнiстерства пiсля ситного обiду, коли до його кабiнету зайшов начальник – генерал-майор Максим Ігорович.

– «В «Закарпатськiй правдi» нарештi вийшла стаття про справжнi намiри Ватикану. – Максим Ігорович задоволено потер долонi. – Це ми iнiцiювали. Ось, поглянь, на останнiй сторiнцi в самому кiнцi.

Вагомо… – І начальник знову вдоволено потер руки.

Геннадiй Петрович, гортаючи газету за минулотижневу п’ятницю, сьоме липня п’ятдесятого року, зиркнув на начальника: «Чого це вiн? Його що, морозить? Увесь час руки потирае, немов грiе». Однак вiн скоро вiдволiкся вiд аналiзу поведiнки шефа.

– Так… «Ватикан на службi Уолл-Стрiту». Влучна назва. Так… «В квiтнi сорок восьмого мiж США i Ватiканом було пiдписано таемну угоду, в результатi якоi папство остаточно пiдпорядковувало свою полiтику американському матерiалiзму… Ватiкан прагне прикрити авторитетом релiгii план Маршалла – план закабалення Європи заокеанськими монополiстами, видаючи цей план за «безкорисливу» i «щедру допомогу»… Ватикан посилено пропагуе проведення в життя американського плану «об’еднання» важкоi промисловостi Лотарингii i Рурського басейну».

– Стоп. А хiба це не таемне бажання Нiмеччини?

Максим Ігорович вловив наступнi, невиказанi вголос слова пiдлеглого:

– Ну звiсно, об’еднати назад важку промисловiсть прагне сама Нiмеччина.

І Ватикан саме ii пiдтримував i продовжуе пiдтримувати навiть пiсля ii розгрому. Але нам вигiдно, аби Ватикан гадав, нiби ми думаемо, що вiн знюхався з Америкою. Цю статтю, я впевнений, вже штудiюють в Римi. І, власне, нам треба було донести, що ми в курсi про таемне бажання Нiмеччини об’еднати Лотарингiю i Рурський басейн i ми цього не допустимо.