На нашем сайте вы можете читать онлайн «Чужа кров». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Книги про волшебников. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Чужа кров
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
09 февраля 2017
Краткое содержание книги Чужа кров, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Чужа кров. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Гарфанг) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Мов удар блискавки, так часом приходить кохання – і не перепона йому те, що вона вже має сім’ю, а він – з тих, чиє ім’я уголос не вимовляють… І падає на поріг разок намиста синього. Приходить чоловік, бо чекає на нього жінка. І кому дано судити, що має право бути на цьому світі, а що - не має? Від «вогняного змія» народила сина Горпина. Та не солодко доведеться на цьому світі хлопцеві, адже він – чужа кров. І все – й любити, й ненавидіти уміє тільки понад міру…
Чужа кров читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Чужа кров без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Руки в нього панськi – вона помiтила – пальцi, як у дiвчини, i долонi гладенькi, без мозолiв. Вона сама нiколи не могла такими руками похвалитися. Тодi звiдки ж вiн прийшов? І чого мусить вiд когось ховатися?
Цiкавiсть уперемiж з неясним страхом не давали iй спокою; двiчi вона обережно зазирала до клунi, але вiн спав. Лишила ще води i хлiба, й вийшла тихенько.
А коли звечорiло, страхи почали зростати. А якщо чоловiк раптом додому повернеться? Бувало ж таке. Прийде перевiрити, як тут його господарство. І що вона йому скаже? Як пояснить?
Їi неймовiрно тягнуло пiти провiдати свого врятованого, але вона з усiх сил себе стримувала.
Обережно вiдкрила дверi – тихо й темно, тiльки мишi шкребуться десь.
– Пане!
Вiдповiдi не було. Слабке свiтло каганця освiтило порожню постiль у кутку.
Нiкого.
Здивована i налякана, вона кинулася до дверей, i ледве не збила з нiг свого пiдопiчного.
– Ой!
Чоловiк упiймав каганця, який вже летiв додолу.
– Злякав тебе?
– Я… Я поiсти принесла вам, – ледве видихнула Горпина.
– Досить звертатися до мене, як до пана. Я не пан.
– Тодi як вас називати?
– По iменi. Я – Беат.
– Як-як?
– Беат.
– Ой, iм’я таке, що й не вимовлю…
– Тодi називай мене так, як тобi зручно, – посмiхнувся вiн.
Горпина поглянула недовiрливо.
– А хiба так можна?
– Тобi – можна.
І знову всмiхаеться. Якого кольору у нього очi?
– Тодi, може, Богданом? – запитала, нiяковiючи.
Чоловiк скривився.
– Вигадай щось iнше.
– А Гнатом? Трохи схоже…
– Гнатом – вже краще.
Вiн стояв навпроти неi, i вона ледве дiставала йому до плеча. Високий. Тiльки сорочка ця латана на ньому кумедно дивиться. І рукава короткi.
Чоловiк мовчки повернувся на свою купу сiна i махнув рукою Горпинi, пропонуючи сiсти поряд.
– Може, помiняти вам пов’язку?
– Їi взагалi можна зняти. Я почуваюся набагато лiпше.
Як не дивно, вiн i справдi мав набагато кращий вигляд, нiж вранцi.
Сам стягнув сорочку i кинув поряд.
Вiн сидiв, не поворухнувшись, поки вона розплутувала вузол, а потiм обережно знiмала пов’язку. І тут же iй забракло повiтря – на мiсцi, де ще вранцi був страшний опiк, тепер лишилася тiльки червона пляма!
Проте Гната це зовсiм не здивувало.
– На менi все заживае дуже швидко, я ж казав, – весело мовив вiн.
– І як же звуть мою рятiвницю?
– Горпина…
– Дякую тобi за допомогу, Горпинко, – м’яко сказав вiн раптом.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Чужа кров, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Гарфанг! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
