Обитель героїв

Як блискавичний Джеймс опинився бiля дверей з рапiрою та дволезною дагою в руках, командор не встежив.

– Овал Небес! – встиг повторити маг, перш нiж гримнуло по-справжньому.

Із трiском вилетiла вiконна рама, обсипала некроманта дощем гострих, як лезо, скалок. У кожнiй з них палало багряне полум'я. Порив вiтру промчав по залi, гасячи свiчки. Герман рвучко пригнувся; наступноi митi арбалетний болт, глухо ухнувши, знiс зi стiни шандал над головою стратега. З долонь Кристофера зiрвалося гроно зеленавих виноградин, вiялом розсипалось у нiчнiй пiтьмi; майже одразу некрот охнув i купою ганчiр'я осiв на пiдлогу.

Дверi вивалилися, i Джеймс Рiвердейл, засмiявшись, зустрiв гостей сталлю.

LIBER I

Конрад фон Шмуц, обер-квiзитор всевидющого приказу

CAPUT I

«А в цьому готелi з пiдлоги до стелi – весь шлях вiд землi до небес…[1 - Тут i далi – вибранi цитати з народних реттiйських пiсень минулого столiття, опублiкованих у збiрнику «Фольклор Батькiвщини», за редакцiею Адальберта Меморандума, штабс-секретаря Ложi Силаботонiкiв.

– Дозвольте вашу ручку! Вашу дорогоцiнну! Сюди, сюди, на подушечку…

– Тримайте. Пальцi розпарилися?

– Дивовижнi пальчики! Чудовi! Як нiгтик робимо? Лопаткою, списиком?

– «Гусячим яечком». Кутикулу не видаляти, зсунути кипарисовим шпателем. І край нiгтя по обiдку – бiлим лаком.

– О, ваш смак, як завжди, бездоганний! Основний лак – «Палевий перл»?

– Нi, «Перлистий iнiй».

– Чудово! Почнемо, почнемо…

Поки досвiдчений цирульник-нiгтяр займався його пальцями, барон Конрад фон Шмуц уважно, не сказати б прискiпливо стежив за другим цирульником – стригунцем, що обслуговував службову перуку барона. Майстер скiнчив завивати буклi, легко закрiпив косу на золотому дротi й зараз, вправно орудуючи шпильками та обручем, надавав перуцi форми. Поруч чекали своеi черги пудрениця, помада для волосся, зварена з ведмежого жиру з гелiотропом, та срiбна брошка – самка грифона розпростерла крила над гнiздовищем.

Суворий погляд барона потеплiшав i пом'якшав.

Цирульня «Іридхар Чиллал», заснована однойменним куафером, втiкачем iз Ла-Ланга, засудженим на батькiвщинi до змiiноi ями довiчно за спотворення вигляду царствуючоi особи, славилася на всю Реттiю. Працювали тут вiртуози, здебiльшого нелегали.