На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пасербки восьмої заповіді». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пасербки восьмої заповіді

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
Краткое содержание книги Пасербки восьмої заповіді, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пасербки восьмої заповіді. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генри Лайон Олди) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Не варто грати у піддавки з Дияволом, коли на кону стоїть твоя душа. Ой, не варто! Бо Нечистий не пробачає боргів…
Вони – злодії і діти злодія. Але злодії незвичні. Їхня мета – не коштовності й гроші, вони крадуть думки та сподівання людські. Й усе, здавалося б, нічого. Та трагічне кохання молодшої, Марти, спонукає її на відчайдушний вчинок. В останню мить вихоплює вона з-під самого носа Великого Здрайци вже продану душу коханого. І тепер тікає, мчить від дияволових поплічників, і немає їй ніде спокою… Чи ж буде колись?
Безсумнівно, роман знаменитого харківського дуету, які разом іменуються Генрі Лайон Олді, припаде до смаку всім любителям історичної фентезі, бо, як завжди, порадує читачів нетривіальним сюжетом, оригінальними характерами та майстерністю написання. Але цього разу – вже українською!
Пасербки восьмої заповіді читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пасербки восьмої заповіді без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
З княжичем – то так собi, розвага була, як тобi в сiльського дурня яблуко з воза взяти… та постривай же! Бiс iз тобою, Джоше…
– На останнiх словах Марта поквапно затулила рота, нашвидку озирнулася навсiбiч i, вiдпустивши собаку, пiшла до гурту й конокрада.
Джош нечутно ступав слiдом.
– За що хлопця губите, добрi люди? – запитала Марта й пiдступила до пораненого.
– Коня взяв, падлюка! – одказав владним голосом той, в якому вiдразу можна було впiзнати сiльського вiйта. – Я вже думав – усе, пропав жеребець, вiдведуть у Сiлезiю чи за Дунай i пиши пропало… А бач, не встигли вiдвести, плем’я египетське!
– Не пiдходь! – безнадiйно скрикнуло циганча.
Марта простягнула руку й легко доторкнулася до передплiччя пораненого, трохи вище нашвидкуруч замотаного ганчiркою порiзу. Чоловiк стрепенувся, хоча порiз був дрiб’язковий, i навiть якби Марта зачепила його – болю особливого не завдала б, потiм часто заклiпав, немов йому в око потрапила смiтинка, потрусив патлатою головою i здивовано вирячився на своiх супутникiв.
– Агов, мужики! – гукнув вiн. – Стривайте! А за що ми цигана цього карати зiбралися?!
Найближчий власник сокири – кремезний похмурий бородань – повернувся й виразно постукав себе обухом по лобi. Правда, лоб у нього навiть на перший погляд був такий, що можна було стукнути й сильнiше – якщо сокири не шкода.
– З глузду з’iхав, Саблику?! Вiн же коня в тебе взяв!
– Невже?!
– Ну так! Твого гнiдого! Та ти що, ослiп – он же твiй жеребець стоiть!
– Це не мiй жеребець! – упевнено мовив поранений Саблик.
– Не твiй?
– Не мiй. У мене зроду гнiдих не водилося.
– Та ти ж сам кричав, коли ми до Джерела пiд’iхали: тримайте, браття, конокрада чортового, вражу силу! От я й примiтив – начебто знайомий гнiдий пiд циганом гарцюе! Ще зрадiв – бачу, спiшився кучерявий, коня напувае, а то пiшов би верхiв’ям!..
– Не мiй кiнь, – Саблик вiдвернувся й знову взявся перев’язувати постраждалу руку, спритно допомагаючи здоровiй руцi зубами.
– Тодi за що ми до цигана сiкаемося?!
– Не знаю. Може, вiн у твое цебро плюнув.
Бородань засунув сокиру за пояс i перевальцем пiдiйшов до Саблика. Постояв, дивлячись на нього з явним бажанням дати тому у вухо, потiм гучно висякався Сабликовi пiд ноги й рушив до колодязя.
Іншi, знизуючи плечима, потягнулися за ним.
Марта провела iх утомленим поглядом i повернулася до циганчати.











