На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пасербки восьмої заповіді». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пасербки восьмої заповіді

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
Краткое содержание книги Пасербки восьмої заповіді, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пасербки восьмої заповіді. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генри Лайон Олди) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Не варто грати у піддавки з Дияволом, коли на кону стоїть твоя душа. Ой, не варто! Бо Нечистий не пробачає боргів…
Вони – злодії і діти злодія. Але злодії незвичні. Їхня мета – не коштовності й гроші, вони крадуть думки та сподівання людські. Й усе, здавалося б, нічого. Та трагічне кохання молодшої, Марти, спонукає її на відчайдушний вчинок. В останню мить вихоплює вона з-під самого носа Великого Здрайци вже продану душу коханого. І тепер тікає, мчить від дияволових поплічників, і немає їй ніде спокою… Чи ж буде колись?
Безсумнівно, роман знаменитого харківського дуету, які разом іменуються Генрі Лайон Олді, припаде до смаку всім любителям історичної фентезі, бо, як завжди, порадує читачів нетривіальним сюжетом, оригінальними характерами та майстерністю написання. Але цього разу – вже українською!
Пасербки восьмої заповіді читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пасербки восьмої заповіді без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Так-так, я пам’ятаю, – не дуже тямлячи, що з ним дiеться, вичавив iз себе Джош i рушив до дверей.
Бiля порога вiн на мить затримався, востанне глянув на струнку дiвочу постать у легкому, як повiтря, пеньюарi, котра наче плила в потоках мiсячного сяйва – i слова самi злетiли з його губ.
– Я… зможу побачити вас iще колись?
– Можливо, – лукаво посмiхнулася Марта, адже вона зовсiм легенько доторкнулась до Джоша, iнакше б той назавтра взагалi не згадав би про свое парi з Грижею. – Тiльки ж не приходьте так, як оце зараз – iншим разом вам може не так поталанити.
Джош лише кивнув у вiдповiдь i ступнув у коридор.
6
…Цiлий день Джозеф приходив до тями й насилу згадав, де i з ким вiн мае сьогоднi зустрiтися. Коли прийшов до винарнi, Грижа з цеховими старшинами вже чекав на нього.
– Щось ти без мiшка, приятелю, – весело реготнув Арчибальд, побачивши Мовчуна. – Бачу, язик у тебе гострiший за все iнше! Пiд стiл просто зараз лiзтимеш, чи як?
– Тобi, Грижо, не багатiiв чистити, а в судi служити, – посмiхнувся Джош i сiв на залишене для нього мiсце навпроти Грижi.
– Ач, як виспiвуе! Чи справдi розжився чимось?
– Та так, дрiбничка, – мляво махнув рукою Джозеф i вiдкрив дорожню сумку, що висiла в нього на боцi. – Там ще було, тiльки я важкого тягати не люблю. А в тебе що, Грижо?
Ваза з червоного золота й гаман з голову дитини, що стиха дзенькнув монетами, опинилися на столi одночасно. Якийсь мент Грижа iз Джошем мовчки порiвнювали вкрадене; решта затаiла подих.
– Непогано, – оцiнив Джош, iз професiйною спритнiстю вивуджуючи з купи монет великий рубiн. – Мiсяць гуляти можна.
– А ти хлопець теж не промах, – визнав Грижа, шанобливо погладжуючи бокасту вазу. – Не думав, не думав… По-моему, одне одного варте.
Можливо, ваза коштувала бiльше, нiж видобуток Грижi, але в Джозефа був чудовий настрiй, i вiн не хотiв сперечатися.
– То що, нiчия?
– Мабуть, що так! – Арчибальд Шварц, уславлений домушник, першим подав Джозефовi руку.
– А тепер – усiх пригощаю! – гукнув вiн, коли вiдгули привiтання приятелiв, i iх iз Джошем перестали обiймати та ляскати по спинах.
– МИ пригощаемо! – пiдняв догори палець Джош.
Грижа схвально кивнув.
* * *
Займався свiтанок, коли Джозеф непевною ходою повертався до себе.











