На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пасербки восьмої заповіді». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пасербки восьмої заповіді

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
Краткое содержание книги Пасербки восьмої заповіді, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пасербки восьмої заповіді. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генри Лайон Олди) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Не варто грати у піддавки з Дияволом, коли на кону стоїть твоя душа. Ой, не варто! Бо Нечистий не пробачає боргів…
Вони – злодії і діти злодія. Але злодії незвичні. Їхня мета – не коштовності й гроші, вони крадуть думки та сподівання людські. Й усе, здавалося б, нічого. Та трагічне кохання молодшої, Марти, спонукає її на відчайдушний вчинок. В останню мить вихоплює вона з-під самого носа Великого Здрайци вже продану душу коханого. І тепер тікає, мчить від дияволових поплічників, і немає їй ніде спокою… Чи ж буде колись?
Безсумнівно, роман знаменитого харківського дуету, які разом іменуються Генрі Лайон Олді, припаде до смаку всім любителям історичної фентезі, бо, як завжди, порадує читачів нетривіальним сюжетом, оригінальними характерами та майстерністю написання. Але цього разу – вже українською!
Пасербки восьмої заповіді читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пасербки восьмої заповіді без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Отже, ви казали, що не пошкодували б своеi душi в обмiн на життя Марти Івонич? – з ледь помiтною усмiшкою промовив пан Трейтор i смикнув себе за жмутик волосся на пiдборiддi.
8
…Вона бiгла темними заплутаними коридорами, де з горбистоi стелi скрапував слиз, на стiнах збиралися величезнi колонii свiтляноi гусенi, а позаду тупотiли та важко сапали Стражi; Марта мчала з останнiх сил i несла з собою щось… вона й сама не знала що саме, але кинути вкрадене не можна було, нiяк не можна, та й Стражi все одно не дали б iй спокою.
Марта вiдчувала, що вже давно заблукала в цьому нескiнченному внутрiшньому лабiринтi, що Стражi женуть ii до Чорного Ходу, до того пульсуючого виру, що роз’iдае жертву, – це про нього iй не раз розповiдав вечорами батько Самуiл. Незважаючи на жах i липучий розпач, що паралiзували волю, вона змусила себе зупинитися i зустрiти Стражiв вiч-на-вiч. Це нiчого не давало, крiм можливостi гiдно померти, але Стражi чомусь i досi не показувалися, а потiм за поворотом коридора почувся якийсь шум i хрипке гарчання.
Поряд тiпалися в агонii три безформнi Стражi й пронизували Марту сповненими ненавистi згасаючими поглядами.
Марта мимоволi скрикнула, Джош звiв на неi очi й сумно посмiхнувся.
– Ну що ти, маленька, заспокойся… Усе гаразд.
Вiн обняв ii за плечi рукою, вимазаною густою коричневою кров’ю, i вони рушили до виходу. По дорозi Марта все намагалася згадати, що ж тут не так, i коли попереду кволо блимнуло рожево-блакитне свiтло, вона врештi згадала: адже це Лабiринт Душi, чужоi душi, куди вона невiдомо як потрапила – отже, Джоша попросту не може тут бути, а вже тим бiльше вiн не повинен знати дорогу назовнi!..
– Так, не може, – Джош повернувся до неi, немов прочитав ii думки.
Вiн знову сумно посмiхнувся, i тiльки тепер Марта помiтила, що на шиi в Джоша – мотузяна петля, нi, не мотузяна, а скручена з його пояса, а обличчя Мовчунове неживе, застигле, чимось схоже на обличчя убитих Стражiв, i лише в запалих очах, як у вирi Чорного Ходу, куди Марта так i не добiгла, б’еться жива невигойна туга.











