Шмагія

Втiм, суккубара з вигляду не була небезпечною. Ну, вилюбить за нiч двое-трое бiдолах до цiлковитоi нестоячки на тиждень наперед. Ну, отримае вiд дружин на горiхи. Летальний результат виключаеться, а нагляд за моральнiстю в Ятрицi його не обходить. Хай Ернест Намюр стае грудьми на захист землякiв i гостей мiста. А Андреа Мускулюс спати пiде.

– Самотньо? – грайливо запитала суккубара, бо вловила ключову думку: «спати».

Поруч iз панi вертiвся карлик-грум у чалмi, шароварах i туфлях-човниках богатирського розмiру.

У жодному з дзеркал карлик не вiдбивався.

Малефiк пiдморгнув «воронячим баньши», галантно розкланявся з суккубарою i нетвердою ходою вийшов на площу. Отут його знову нагнав господар зi слугою. Цього разу Мускулюс погодився без суперечок i рушив до будинку Швелерiв брукiвкою Ятрицi, котра штормила.

Десь у пiтьмi, пiд мовчазним громаддям пам’ятника, хрипко спiвав вагант без лiцензii:

– Волосся срiблом вкрили днi.

Шолом? Хутро?

За першiсть бiй ведуть в менi

Зло та добро.

Ось-ось кульгать менi, козлу,

Туди, де край добру та злу…

* * *

– М-матiнко!

У такий спосiб чаклун пом’янув Нижню Маму та всю лагiднiсть ii i ще довго стрибав на однiй нозi.

Перешкодою, об яку вiн забив улюблений лiвий мiзинець, виявилася одна з чудових пасочок, що геть засiяли вулицю. Немов нащадки кочовоi спогань-грибницi, за день ляпки затвердiли, набули мiцностi гранiту. З таких, тля безхвоста, редути зводити! Дiтлахiв давно батьки погукали спати, але плоди дитячоi творчостi широко розляглися вiд староi акацii до кута Згаслих Лiхтарiв.

Молодий, дурний мiсяць набундючився, став рогом донизу, й чаклун несподiвано для самого себе присiв навпочiпки, вдивляючись в «тiм’я» пiдступноi пасочки. Зоряний пил iскрився на всьому навколо, полегшуючи завдання. Розбираючи дивовижнi знаки, видряпанi на пасочцi, Мускулюс заклопотано чухав потилицю: такоi абетки вiн нiколи не зустрiчав.

А для закарлючок малечi знаки були надто… Розумнi, чи що?

Чублячий лист Пiвденних Цапiв? Навряд чи.

За таке знущання над «шибеницею», коронкою над твердим «Х» Цапи взяли б iз недолугого переписувача пасивний стан з вiдсотками. Пiктоглiфи долини Сет-Раббi? Там пишуть справа налiво, а тут, зважаючи на нахил… Клинопис вегетiв-каннiбалiв? Нi, вегети клин клином вибивають, у них заокруглення поза законом… Таемна мова зомбiйцiв? Калiграф-школа «П’яний майстер Е»?!

Андреа забув про забиту ногу, враз протверезiв i почав нервово походжати мiж пасочок.