Подорож ловеласа

Хоча я вiд того не дуже засмутився, бо на горизонтi замаячiв мiй будинок, а значить, попереду бажаний вiдпочинок.

Однокiмнатка зустрiчае мене холостяцьким незатишком. Взагалi-то, я не розстiбай – iнколи, ящо е настрiй, лад у квартирi наводжу. Особливо у тi днi, коли тут не ночуе Мiлка – Горошинка, котрiй завжди катастрофiчно не вистачае часу. «Горошинка» до речi, придумав я. Сталося це, коли вперше зустрiв невеличке кругленьке створiння, з короткою зачiскою i незрозумiло: сiрими, чи зеленими очима, та щiчками-пампушками.

Одразу ж вiдмiтив i суперактивний темперамент, що вже другий рiк створюе у моему життi вулканнi обставини. Взяти хоча б учорашнiй ранок. Я на змiну, вона в унiверситет – зрозумiло поспiшаемо. Але прибратися ще встигаемо, коли б iй не «закортiло».

…Пiсля лiжка, швиденько по кавi та скибцi батону з сиром i вже на ходу завершуемо одягання. Вiдверто кажучи я краще б отi пiвгодини полежав у солодкiй дрiмотi, але Мiлка чи то вичитала, чи десь почула, що перед вiдповiдальним залiком обов’язково потрiбен iнтим.

Як не вiдбрикувався, та дiвчисько умiе досягти свого. Якщо вiдверто – останiм часом, це мене вже починае дiставати бо хочеться врiвноваженостi якоiсь у вiдносинах. Може з тiеi причини, почав зустрiчатися з Нiною. Напевне закортiло протилежностi.

Нiна зовсiм iнша. У неi все склалося – закiнчила медiнститут, працюе лiкарем. Худорлява, зростом майже як я, пiд метр вiсiмдесят, з видовженим, гарними рисами обличчям. Я жартома навiть запитав: чи не з Кавказу ii, карооку, сюди занесло.

Нi, вiдповiла смiючись, – корiнна киянка.

У Нiни двокiмнатка i ми частiше зустрiчаемося там. Горошинка, до речi, вiдчула появу ще однiеi постiйноi подруги, i, навiть влаштувала темпераментну сцену. Подебатувавши годину-пiвтори зiйшлися на тому, що ми не чоловiк i жiнка, i будь-якоi митi (за власним бажанням) можемо розбiгтися.

Хоча пiсля тiеi розмови Мiлка почала боротися за мене, а може менi так здалося? Проте, на столi почали частiше з’являтися: сало, гуска або курка – батьки Горошини живуть в селi, десь на вiнничинi.

А одного разу, (це був вчинок!), навiть випрала мою бiлизну!

Отже, у мене проблема! З Мiлкою ми бiльше року зустрiчаемося. Притерлися так би мовити, хоча вона й непередбачувана. З Нiною ж спокiйнiше, не дивлячись на ii кавказьку зовнiшнiсть. Тож, якщо не брати до уваги iнших короткочасних знайомств, можна зупинитися на однiй з них i навiть одружитися.