Кубик Рубіка

Бiля огорожi роздивилася купу смiття, очевидно, залишеного тут багато рокiв тому, коли склад припинив роботу. На невеличкому шматi землi росли дерева та кущi. Також помiтила кiлька шин, як-небудь складених пiд огорожею.

Тим часом у приятеля ii сина плуталися у головi думки. Вiн нiяк не мiг придумати, що б таке сказати, аби ця дурепа припинила роззиратися. Вiд напруження вiн увесь змокрiв.

У кишенi вiн i досi мав ножа, яким добив дiвчину.

* * *

Харкiв. Недiля, 3 листопада 2019 року. 00:53

«Успели», – зiтхнув iз полегшенням, коли останнi грудки землi впали на свiжу могилу.

Чотирнадцятирiчний приятель вiдмовився, тож йому знову довелося шукати допомогу. Та вiн i сам вiдразу зрозумiв, що нiчого не вийде, коли побачив, що той приперся з мамашею.

За третiм разом знайти напарника вдалося. Тiло Лiльки вони успiшно закопали тут, у яру, що неподалiк. Тепер лишалося знайти виродка, через якого все мало не зiйшло на пси.

Вбивця озирнувся й посвiтив лiхтарем довкола. Тиша i нiкого.

Проте вiн бачив, що коли той боягуз втiкав, побiг у бiк яру. Ану ж раптом вiн ще тут?

– Чё ты смотришь? Что-то услышал? – сполохався приятель.

Тiльки свiдкiв йому зараз бракувало. Допомагаючи нести й закопувати тiло, вiн тiльки те й робив, що озирався навсiбiч, аби не «спалитися».

– Я видел, он в эту сторону убежал, – юнак зосереджено роздивлявся мiсцину.

– Да смылся уже давно. Чё, он будет ждать, пока ты его придёшь сюда искать? – йому хотiлося вшитися якомога швидше.

Мiсце йому не подобалося: кущi, дерева, яма на ямi, вибiй на вибоi.

Тинятися тут у темрявi, хай i з лiхтарями, – ризикувати зламати собi шию. Та старший приятель не мав намiру йти звiдси так просто.

Добрих пiв години хлопцi нишпорили темним яром у пошуках небажаного свiдка. Врештi помiчниковi вдалося вмовити новоспеченого вбивцю пiти геть.

Свiдок же довго не вiрив своему щастю, коли двое безжальних вбивць нарештi залишили це мiсце. Вiн досидiв тут майже до восьмоi й пiшов, тiльки коли розвиднилося.

* * *

Харкiв. Недiля, 3 листопада 2019 року. 08:35

Сьогоднi Єгор прокинувся рано. Зрештою, як завжди в чужому лiжку. Поза межами домiвки спав вiн, як правило, не бiльше чотирьох-п’яти годин. Тож тепер снiдав у Fresh Line[8 - Fresh Line – мережа сендвiч-барiв.] сендвiчем iз реберцями барбекю й запивав то все натуральним чаем iз лимоном. У руках Скляр крутив кубик Рубiка. Одну зi сторiн вдалося скласти ще ранiше, пiсля пробудження.