Право на вбивство

Вдихнув якомога бiльше повiтря, користуючись моментом. Інстинктивно прикрив голову руками – нiкчемна спроба захиститися, та спромогтися на щось iнше не змiг. І саме в цей момент вiдчув гострий бiль у животi. Настiльки сильний, що в очах вiдразу потемнiло, ноги пiдкосилися, i вiн впав на спину. Руки потягнулися до рани – гаряча кров стрiмко витiкала крiзь пальцi.

Вiн вiдчув легкий порух повiтря, рештками свiдомостi збагнув: вбивця обiйшов його й зупинився бiля голови. Нiчого хорошого вiд цього не чекав.

Мiцна рука вхопила за чуба й потягнула до себе.

Ще мить, i гострий нiж перерiзав сонну артерiю. Вiдразу забракло повiтря, закривавленi руки механiчно потягнулися до рани на шиi. Вiн харкав, вiдчуваючи, як з горла витiкае кров, i мучився вiд браку повiтря. Бiль став единим вiдчуттям, що вiн був спроможний усвiдомити.

Навiть те, що нинi переживае останнi митi життя, вiн так i не збагнув. В екстремальних ситуацiях спершу нас охоплюе страх, i лиш потiм приходить усвiдомлення того, що вiдбулося.

Але усвiдомлення раптовоi власноi смертi нiколи не приходить до людини.

Бо мертвi вже не здатнi нiчого усвiдомлювати.

* * *

Рiвне. Понедiлок, 16 березня 2020 року. 19:15

Не довго думаючи, Скляр забiг у кафе-бар «Глобус», що неподалiк iз мiськвiддiлом, швидко знайшов вiльний вiддалений столик i зручно вмостився, аби краще вивчити данi, що принiс йому Войтюк.

Попри оригiнальний iнтер’ер (iмiтацiя старовинного замку) Єгор терпiти не мiг це мiсце через його iсторiю: будiвля, де наразi розташувалися два кафе, спортзал та супермаркет, кiлька десятилiть тому слугувала в’язницею.

У свiй час радянська влада закатувала тут чимало людей. Вiдтак у народi це примiщення назвали «катiвня НКВС».

Зараз же тут гуляють весiлля, святкують днi народження та спiвають караоке.

Хай там як, Єгор мiг швидко вiдновити тут сили недорогою iжею й продовжити працювати. Скляр терпiти не мiг вiдкладати на потiм важливi розслiдування. Та й служба завжди допомагала вiдволiктися вiд депресii.

Ба бiльше, зараз, у позаробочий час, нiхто не може критикувати його за виконання обов’язкiв оперативникiв: адже про це нiхто не дiзнаеться.

На вечерю зголоднiлий слiдчий замовив сирну пiцу й велику склянку томатного соку. Вiн би залюбки обрав пиво, проте й досi боявся порушувати власне правило: не пити наодинцi. Пiсля розриву з нареченою Єгор почав зловживати спиртним (пивом та коньяком) аж поки врештi не збагнув, що це серйозно заважае службi.