Право на вбивство

Тож тепер жодного алкоголю на самотi.

Офiцiантка, молода дiвчина невисокого зросту, усмiхнулася й довше, нiж мала б, затримала на ньому свiй погляд. Вiдтак нiби ненароком торкнулася руки, коли забирала меню, i навiть зробила комплiмент з приводу його зросту. Скляр неуважно промимрив коротке «дякую», i на тому розмова завершилася. Єгор вдав, що не помiтив очевидного загравання. Дiвчина, на диво, не розчарувалася, а пiшла, усмiхаючись.

Скляр звик, що до нього часто залицялися дiвчата, значно молодшi за нього.

У своi майже сорок вiн виглядав максимум на тридцять з гаком. Все завдяки своiй худорлявостi й генетицi: батьки його (особливо матiр) також не виглядали на свiй вiк.

Єгоровi спало на думку зателефонувати Кир’яху – тодi б у нього з’явилася можливiсть замовити пива (яке насправдi страшенно хотiлося). Та все ж стримав себе: наступного дня Женя потрiбен йому свiжим та вiдпочилим.

Вiдтак Єгор згадав про Войтюка, проте також швидко вiдмовився вiд задуму: Льоша нiколи не ходить з ними «на пиво».

Увесь вiльний час оперативник присвячуе дитинi та дружинi. А коли донька хворiе – тим паче.

Слiдчий роззирнувся: поки що тут було не надто багато вiдвiдувачiв, але з власного досвiду знав: скоро це змiниться. Та й сьогоднi очевидно бiльше людей захоче вiдпочити в кафе, заважаючи на те, що в середу всi заклади зачиняються на карантин.

Краем ока зауважив кiлькох колег, що зiбралися компанiею за одним iз великих столикiв. Його помiтили, гукнули й навiть запропонували приеднатися.

І вiн, можливо, б це зробив, якби не Гусейнов, що мовчки витрiщався на нього своiми глибокого посадженими очиськами на завжди невдоволенiй мармизi. Скляр вiдмовився й, аби йому не заважали голоси iнших, дiстав iз кишенi куртки навушники. Вже за мить увiмкнув музику в телефонi та уважно зосередився на справi Андрiя Павелкова.

Йому хотiлося якомога швидше визначити подальшi кроки. Можливо, навiть вже сьогоднi вдасться когось допитати. Скляр кiлька разiв прочитав надруковане на аркушi й дуже швидко спохмурнiв.

«Гм… не надто багато».

Павелкiв Андрiй Вiталiйович. Дата народження: 20 лютого 1994 року. Народився в м. Нетiшин. З 2011 року проживае в Рiвному за адресою: вулиця Олени Телiги, 11, кв. 23. За офiцiйними даними, спiвмешканцiв не мае. Мiсце роботи: супермаркет «Вопак» (Киiвська, 10). Посада: охоронець. Авто: сiрий Daewoo Lanos ВК 1276 ВІ. Мiсцеперебування машини наразi невiдоме.

Єгор енергiйно тер скронi: починалася мiгрень.