Постріл в Опері

Маленькi гострi груди, притиснутi майкою з надписом «Very bad», i перевернутий сатанинський хрест на ланцюжку, що завмер на шиi…

Але Маша знала: перевернутий хрест символiзуе аж нiяк не Сатану.[3 - Перевернутий хрест – символ Адама, грiхопадiння якого змiнило божественний устрiй – символ грiхопадiння Землi.]

– Я – Акнiр! Дочка Килини. Їi Наступниця! – Губи гостi були промальованi чорною наче смола губною помадою. – А це – мiй будинок!

– Це будинок Ясних Киевиць, – сказала бiла кицька.

І вона була першою i единою, хто знайшов, як заперечити непроханiй.

– Наступниця! Прийшла Наступниця! – загорлав кiт Бегемот, пристрасно тручись усiм тiлом об ноги Акнiр.

– Я Наступниця моеi матерi! – з пафосом прогарчало дiвчисько. – А вони – слiпi! Зi слiпою кров’ю! А ви – зрадницi! – Вона з огидою копнула повiтря ногою в бiк бiлоi кицьки. – Ви зрадили мою матiр!

У неi були незвичнi чоботи – пiдбитi довгими ножами.

Їхнi леза виступали з-пiд чорних обрублених носiв, i ножi – Даша могла заприсягтися в цьому! – були заточенi, наче бритви.

Цi чоботи найбiльше лякали Дашу. Лякали незрозумiло й нелогiчно, бо сама малолiтка, iз спотвореним гримом обличчям а-ля Мерилiн Менсон, викликала в Землепотрясноi Дашi тiльки презирство.

«Ще б пак! – нервово крякнула Чуб подумки. – Для того щоб забити таким взуттям до смертi, досить одного точного удару».

– Ану ноги геть вiд наших кицьок! – вигукнула вона про всякий випадок.

– Не бiйся, не чiпатиму, – сплюнула Наступниця.

 – Я поважаю закон! Берегинi Вежi – недоторканнi. – У ii фразi вчулася ехидна посмiшка. – Я поважаю закон, – повторила вона. – А ви навiть не чули про нього!

– Вони врятували Мiсто! – сказала Беладонна.

– Начхати! – скипiла Акнiр. – Наступниця – я! І е закони. – Вона звела догори розчепiрену долоню, наче збиралася присягнутися на Бiблii. – Закон перший: Киевиця мае передати владу за власним бажанням! – загнула вона великий палець з неакуратно нафарбованим чорним нiгтем.

 – Закон другий: Наступницею може стати лише вiдьма з дiда-прадiда! – Пiдмiзинний палець притулився до долонi. – Закон третiй: нову Киевицю мае затвердити Суд по обидва боки руки! – Їi мiзинець лiг поруч iз пiдмiзинним, а вказiвний та середнiй розчепiрилися, утворивши латинську «V» – символ перемоги й диявольських рогiв. – Ви порушили всi три! Всi три правила! Суд нiколи вас не затвердить!

– Який iще суд? – поцiкавилася Катя.