Постріл в Опері

Й нiхто не забороняв твоiй матерi повзати стелею без кiнця, страждати, потерпати вiд болю й чекати на тебе день, два, три – це був ii особистий вибiр. Але вона зробила iнший – полегшила собi смерть. І вiддала силу нам. Трьом. Така була ii воля!

– Логiчно, – сказала Маша.

(«Логiчно» було улюбленим словом Ковальовоi й найвищою мiрою iстини!)

Акнiр люто пошматувала Катю очима й задихала так часто, що стало зрозумiло: невiдомий Суд мiж небом i Землею, яким погрожувала Наступниця, точно вiзьме до уваги Катин аргумент.

– Вас усе одно не визнають! – завила Акнiр. – Ви – слiпi! За тисячi рокiв влада жодного разу не передавалася слiпим. Наступницею може стати лише вiдьма по кровi!

– Але iх Трое, – заперечила Беладонна. – Й iснуе пророцтво. «Коли до Мiста втрете прийдуть Трое…»

– Це випадковiсть!

– А от нема випадковостей, – муркнула бiла кицька й презирливо почухалася.

– Плювати! – затупотiла ногами Акнiр. – Нехай iх Трое. Вони – слiпi! На це не зможуть заплющити очi! Й тодi Суд призначить бiй.

– Бiй?! – пожвавилася Катерина Дображанська, яка донедавна вiдвiдувала закритий боксерський клуб.

– І вони програють! – Акнiр схилилася над непроникною Беладонною. – Тому що нi чорта не знають!

– Та чорта ми точно знаемо, – сказала Чуб. – Особливо Чорта твоеi чортовоi матерi!

– Не чiпай мою матiр! – оскаженiла Акнiр. – Еб ворст iнк! – незрозумiло прокричала вона, нацiлюючись у Дашу перстом. – Хто ти така? Що ти взагалi можеш? Ти – косматочка?

Даша iз сумнiвом труснула стокосою зачiскою, пiдозрюючи, що Акнiр натякае на ii шевелюру, проте не розумiючи, чи намагаеться вона тим самим ii образити.

– Ти – гадуниця?

А це вже було явною образою!

– Я – гадуниця?! – розперло Чуб. – Сама гадина, мала!

– Ти – обертиха?

– Сама обертиха!

– Вона питае, чи можеш ти обертатися на тварин, – тихо сказала Маша.

– Так я тварина? А, тобто перекидатися… – пригальмувала Землепотрясна.

– Хвалитися «Ми врятували Мiсто» – це все, на що ви здатнi! – не дала iй похизуватися Акнiр. – Ви й примiтиву не знаете! Вищати «Та ми врятували Мiсто!» – все, що ви можете менi протиставити в бою. Ну, крикни ще раз! Можливо, допоможе!

Металеве лезо на черевиковi Наступницi хижо посмiхнулося до Чуб.

Акнiр пiдскочила, наче героiня японських бойовикiв, нацiлюючись вiстрям ноги Дашi в скроню.