Постріл в Опері

Великi й маленькi, що купчилися й витiсняли одна одну, крамницi й крамнички окупували першi поверхи усiх будинкiв…

Включаючи перший поверх Киiвських дворянських зборiв, де мешкав сам предводитель дворянства й проводила дозвiлля мiсцева аристократiя.

Включаючи перший поверх будiвлi Мiськоi думи, яка примостилася поряд iз «дворянами» i через яку Хрещатицько-Думська площа перестала бути площею, зрiвнявшись з однойменною вулицею.

Включаючи перший поверх iще не знайомого Машi (знайомого лише за фото) збудованого 1886 року ренесансного палацу Киiвськоi бiржi, що розташувався поряд iз надто знайомим iй кафе Семаденi, де вона iла морозиво з Мiшею Врубелем, де вiн iй освiдчився, де вона не встигла сказати йому «так»…

«Не треба про це думати.

Кiнець 94-го. Або самiсiнький початок 95 року. Грудень або сiчень».

Маша усмiхнулася.

У 1894 роцi за спиною пiдковоподiбноi Думи на площi гастролював цирк «чудово дресированих людських блiх». За версiею «Киевлянина», дамськi блохи танцювали в парi кадриль, а чоловiчi – майстерно фехтували.

А ще 1894 року в районi Хрещатицькоi площi збудували електростанцiю. А у триповерховому «Гранд-отелi», що присусiдився до Думи лiворуч, з дня на день запустять третiй у Киевi лiфт.

Й акурат у груднi 1894 року нащадки професора Меринга (чий маеток займав нинi цiлу гору вiд Хрещатика до верхiвки Печерська) звернулися до мiського управлiння з прожектом – органiзувати на iхнiй територii чотири новi вулицi.

Ольгинську. Нову. Миколаiвську – на честь Миколи II. Та Мерингiвську – на честь свого батька.[8 - Миколаiвська вул. – зараз вул. Городецького, Мерингiвська вул. – зараз вул. Заньковецькоi.]

…ту саму Мерингiвську, де десятирiччя по тому в будинку № 7 житиме Анна Ахматова.

А 1895 року дiлянку бiля Дворянських зборiв орендували, щоб звести ще один триповерховий будинок, – цей будинок звели на останньому вiльному шматочку тогочасноi «абсолютноi пустелi».

Вiдтодi Хрещатик змiнювався тiльки за рахунок вiдторгнених ним дерев'яних будiвель.

– Ти уявляеш, – збуджено заговорила iсторичка, – за якихось десять рокiв вулиця знову змiниться. Вона буде зовсiм iншою – европейською! І ти знову ii не впiзнаеш. Ось цей будиночок, – повернулася вона, щоб показати залишений за iхнiми спинами кам'яний палац з колонами в класичному стилi, що стояв на мiсцi нинiшнього Головпоштамту, – це поштова контора! Його знесуть.