Країна розбитих сердець

Ти знаеш, у вiдрядження мав iхати Микола. Ми розмовляли з начальником того вiддiлу про обласне керiвництво, i вiн менi сказав, що Роман приiжджае до його пiдлеглоi вже декiлька мiсяцiв, я хотiв, щоб ти побачила це сама, i тому поiхала ти, а не Микола. Пробач менi, я не думав, що все буде так серйозно, – Іван був дуже засмучений.

– Іван менi тiльки сьогоднi розповiв пiсля того, як нам зателефонував Андрiй i сповiстив, що ти в лiкарнi. Я думала, що приб'ю його, – з жалем у голосi сказала Дарця.

Іван iз Дарцею ще трохи бiля неi побули та й пiшли у своiх справах. Іван сказав, щоб вона одужувала i не переживала за роботу. Дарця обiцяла прийти наступного дня i принести щось смачненького.

Пiсля обiду до Уляни прийшли дiти з чоловiком. Андрiй приготував борщ, дочка стушкувала м'ясо. Усi дивились, як мама iсть, i радiли кожному шматочку курочки, що вона проковтнула. По iхнiх очах бачила, як вони переживають за неi. Їй стало боляче за них, за себе i за свое втрачене крадене кохання, яке три роки було ii життевим стимулом, стержнем, який тримав ii у вiдмiннiй формi, додавав життевих сил та наснаги.

Вона хотiла, щоб родина пiшла i залишила ii саму, бо боялась, що заплаче при них i не зможе пояснити причини своiх слiз. Сказала, що втомилась i хоче вiдпочити. Вони поцiлували ii, побажали швидкого одужання i пiшли додому. Андрiй, коли виходив, пильно подивився в ii очi i стурбовано запитав:

– З тобою все гаразд? Ти виглядаеш чимось дуже засмученою.

– Я переживаю за вас, – тихо вiдповiла Уляна.

Тiльки за ними зачинились дверi, вона заплющила очi i почала згадувала своi побачення, палкi поцiлунки, цiкавi випадки, якi були у неi з Романом. Ряснi сльози жалю за минулим коханням i за майбутнiм життям, в якому вона вже не буде iз коханим, текли iз ii заплющених очей. Вона iх змахувала рукою, а вони все текли i текли.

У палату зайшов лiкар:

– Шановна панi, що це за водоспад? Припинiть плакати! Ваше серце вимагае позитивних емоцiй i що бiльше, то краще.

Потiм прийшли медсестри, поставили крапельницю i вкололи ii в рiзнi цiкавi мiсця. Уляна мiцно заснула. І снився iй приемний сон, в якому вона танцювала з Романом, а вiн притискав ii до себе все мiцнiше i мiцнiше. Навiть у снi думками вона поринала в безодню за солодким минулим, скривджена розсiкала хвилi нещасного сьогодення i прагнула пiти в щасливе майбутне з коханим чоловiком.