Візит до Імператора

Артем прогуляв заняття в унiверситетi i пiдстерiг брата на шкiльному подвiр’i. У Кирила була розбита губа, вiн iшов, притискаючи до рота паперову серветку.

– Де вони?

Кирило похмуро подивився на нього знизу вгору. Вiн був на голову нижчий за однокласникiв, худорлявий i кволий – хоча абсолютно здоровий. Лiкар казав – «генетичнi особливостi».

– Я виросту, Імператор дасть менi пiдданство, – сказав Кирило. – А вони все життя будуть гнити на Вартi!

Артем так розгубився, що навiть перестав злитися.

– Чому «гнити»? Хто тобi таке наговорив, що на Вартi люди «гниють»?

Брат обiйшов його i пiшов далi не озираючись i не вiдповiдаючи.

Високо в небi над його головою висiла бiла, пiдсвiчена сонцем квiтка «Метрополii».

– Вiн уявив себе кращим вiд iнших! Вiн зiзнався, тому в класi його не люблять!

Дiвчина виглядала цiлком дорослою, важко було повiрити, що вони з Кирилом – однолiтки.

– Що значить – зiзнався? Вiн когось ображае? Га?

– Вiн так дивиться, нiби ми всi дурнi. Ну то й що, вiн кращий учень у класi! Коли у нас буде екскурсiя на «Метрополiю», вiн не поiде з усiма!

– Це ж iще чому?

– Так вирiшив клас! – вiдрiзала дiвчина.

 – Нехай зрозумiе: вiн не кращий за iнших, а такий самий, як усi!

– Якщо такий самий, нехай i iде з усiма! – Артем пiдвищив голос. – І такi питання вирiшуе не клас, а iмперськi служби!

Вiн зрозумiв, що кричить на молодшу дiвчинку, ровесницю брата, а навколо вже зiбрався натовп.

Екскурсii на «Метрополiю» влаштовувалися за жеребом – зi ста класiв iхав один.

Можливо, дiвчина фантазувала зараз, а може, й нi. Ймовiрно, iхньому класу пощастило, iх приведуть зранку на космодром, умитих i пiдстрижених, посадять у човник, i вони на власнi очi побачать iмператорський корабель зсередини…

– Твоя правда – все люди однаковi, – сказав вiн, знизивши голос, майже пошепки. – Тому Кирило поiде на екскурсiю разом з усiма.

– Подивимося! – дiвчисько зiщулилось.

Артем пiшов, бiльше не слухаючи. На серцi в нього лежав холодний слизький камiнь.

* * *

Перестановки i призначення закiнчилися. Прокуратура «Метрополii» в цiлому схвалила вироки, винесенi судами Варти за двадцять рокiв, виявленi були двi чи три судовi помилки. Крiм того, Імператор помилував спецiальним указом кiлька тисяч засуджених.

Устаткування, вироблене на Вартi для «Метрополii», було доставлене на орбiту.

І нарештi, указом Імператора були оновленi коди виробничих лiнiй. Вiдразу пiсля цього загальне напруження змiнилося святом.