Завдання Героїв

Якщо його батько дозволить цьому статися. Тепер вiн буде жити лише зi своiм батьком i, напевне, побачить усю силу батькiвського гнiву. Вiн продовжуватиме бути прислугою в свого батька. Йтимуть роки, i вiн стане точно таким же, як i його батько – житиме своiм дрiбним, непримiтним життям. В той час як його брати здобуватимуть славу та визнання. Всерединi Тора все кипiло вiд приниження. Це не було життя, яке вiн хотiв би жити. Вiн знав це.

Тор ламав голову над тим, як змiнити цю ситуацiю. Але не мiг нiчого придумати.

Життя видало йому саме таку карту.

Просидiвши кiлька годин, вiн понуро пiднявся i почимчикував назад по вже знайомих йому пагорбах. Вiн пiднiмався все вище i вище. Звичайно, вiн повернувся до своеi отари, на високий пагорб. Коли вiн пiднiмався, перше сонце впало за хмари, а друге досягло своеi вершини, надаючи небу зеленкуватого вiдтiнку. Тор неквапливо зняв ремiнь, який був добряче зношений за роки свого використання. Вiн засунув руку у сумку, прив’язану до стегна, i намацав свою колекцiю камiнцiв: один гладкiший за iнший, вiдiбранi з мiсцевих струмкiв.

Інодi вiн кидав ними по птахах, iнодi – по гризунах. Цю звичку вiн мав вже багато рокiв. Спочатку вiн нiяк не мiг поцiлити. Але одного разу вiн вразив рухливу мiшень. З тих пiр його прицiл був точним. Тепер метання камiння стало частиною його життя, i це допомагало йому вивiльняти частину гнiву. Його брати могли пробити мечем колоду, але вони нiколи б не змогли вразити летючого птаха за допомогою камiнця.

Тор бездумно поклав камiнець на пращу, вiдтягнув ii та метнув з усiеi сили, уявляючи, що вiн стрiляе у власного батька. Вiн поцiлив у гiлку далекого дерева, яка зламалася вiд удару. Вiн зрозумiв, що може вбити тварин, якщо гатитиме по них та перестав цiлитися у живих iстот, не бажаючи iм лиха. Тепер його мiшенями стали гiлки. Звичайно, якщо лисиця не пiдбiгала до його отари. З часом лисицi зрозумiли, що вiд Тора слiд триматися подалi, i його отара почувалася найбезпечнiшою з села.

Тор подумав про своiх братiв, i його кров закипiла. Пiсля дня iзди, вони мали б приiхати до Королiвського Двору. Вiн просто бачив це. Вiн бачив, як iх пiд фанфари зустрiчають якнайкраще вдягненi слуги. Воiни вiтають iх. Члени Срiбла. Їх приймуть, дадуть мiсце для проживання у казармах Легiону, дозволять тренуватися на Королiвських полях, використовуючи найкращу зброю. Кожен буде призначений зброеносцем вiдомого лицаря.