Завдання Героїв

Коли звiр стрибнув, Тор присiв, схопив його за живiт та щосили кинув.

Тварюка пролетiла по лiсу, врiзалась у дерево та звалилася на землю.

Тор розгублено дивився. Це вiн щойно кинув Сиболда?

Тварина двiчi клiпнула, потiм подивилась на Тора. Встала та почала чергову атаку.

Цього разу, коли звiр напав, Тор схопив його за горлянку. Вони обидва впали на землю, звiр зверху. Але Тор зумiв прокрутитися i опинився згори. Тор тримав звiра обома руками, поки той намагався всадити у нього своi iкла. Тор вiдчув новий приплив сил та мiцно притис звiра до землi.

Вiн дозволив енергii циркулювати крiзь нього. І скоро вiн вiдчув себе сильнiшим за звiра.

Вiн задушив Сиболда до смертi. Врештi, звiр обм’як.

Тор не мiг зсунутися з мiсця ще з хвилину.

Вiн повiльно пiдвiвся, хекаючи, з широко розплющеними очима, тримаючи себе за поранену руку. Що щойно вiдбулося? Невже вiн, Тор, вбив Сиболда?

Вiн вiдчув, що це був знак, у цей особливий день. Вiн почувався, наче сталося щось дуже важливе.

Вiн щойно вбив найстрашнiшого звiра у королiвствi. Один. Без зброi. Це виглядало нереальним. Йому нiхто не повiрить.

Вiн дивувався, що це за сила прийшла до нього, що це означае, i ким вiн е насправдi. Єдинi люди, якi мали таку силу, це були Друiди. Але його батько й мати не були Друiдами, отже, i вiн не мiг ним бути.

Чи мiг?

Вiдчувши когось позаду, Тор розвернувся. Там стояв Аргон, розглядаючи тварину.

“Як ви сюди потрапили?” – здивовано спитав Тор.

Аргон проiгнорував його.

“Ви бачили, що сталося?” – спитав Тор, досi не ймучи вiри. – “Я не знаю, як я це зробив”.

“Але ти знаеш”, – вiдповiв Аргон. – “Глибоко всерединi ти знаеш. Ти вiдрiзняешся вiд iнших”.

“Це було наче…вибух сили”, – сказав Тор. – “Наче з’явилася сила, про яку я не знав”.

“Енергетичне поле”, – сказав Аргон. – “Одного дня ти знатимеш про нього досить добре. Можливо, навiть навчишся контролювати його”.

Тор схопився за плече. Бiль ставав нестерпним. Вiн опустив погляд i побачив, що його рука у кровi.

Вiн вiдчув запаморочення, i хвилювався, що може статися, якщо вiн не отримае допомоги.

Зробивши три кроки до Тора, Аргон схопив його вiльну руку i мiцно притис до пораненого мiсця. Вiн вiдiйшов, вiдкинувся i закрив очi.

Тор вiдчув теплу пульсацiю через свою руку. Через кiлька секунд липка кров на його руцi висохла, i вiн вiдчув, що бiль йде.

Вiн подивився на руку, не розумiючи, що сталося: вiн зцiлився.