Шляхами і стежками життя

З галицькою вiткою своiх кревнякiв не мав найменчого контакту» (див. архiв редакцii журналу «Нова хата»: ІА Украiни у Львовi. – Ф. 323. – Оп. 1. – Спр. 42).

59

Ідеться про польське нацiонально-визвольне сiчневе повстання 1863 р. у Росii, яке охопило Польщу, Литву, частково Бiлорусiю та Правобережну Украiну. Причиною повстання стало прагнення польського народу здобути нацiональну незалежнiсть i вiдновити державнiсть. Пiсля поразки революцiйних виступiв уряд Росii жорстоко розправився з ii учасниками: сотнi полякiв страчено, тисячi – вiдправили до Сибiру або армii, конфiскувавши iхне майно.

60

Фламмарiон Нiкола Камiль (1842–1925) – вiдомий французький астроном i письменник, засновник Французького астрономiчного товариства.

61

Бiаррiц (Бiяррiц) – мiсто на пiвденному заходi Францii.

62

Довмонтовичi (Домонтовичi) – давнiй украiнський шляхетський рiд. Один iз його перших представникiв – Іван Михайлович Домонтович (1612–1683) – городовий сотник Слабинськоi сотнi Чернiгiвського полку, у 1669–1681 рр.

 – запорiзький вiйськовий генеральний суддя. Можливо, прiзвище походить вiд князя Довмонта (1266–1299), який правив у Псковi.

63

Гарда (пор. чеськ. garda) – охорона.

64

Кляштор – католицький монастир.

65

Очевидно, йдеться про католицьку школу при храмi Sacrе Coeur у Парижi.

66

Вiдомо, що дiд Наталени Королевоi, чоловiк бабусi Теофiли, загинув пiд час згаданого ранiше польського повстання в 1863 р.

67

Лось (Лоось) Людмила – друга дружина Адрiана Дунiна-Борковського; походила iз чеськоi шляхетськоi родини. Як писала Н. Королева у повiстi «Без корiння», «Отто з Лосiв був страчений по Бiлогорськiй битвi [1620 року]. Вiнцент iз Лосiв у 1848 роцi був страчений у Вiднi, пiсля чого тi, що були з цього роду, емiгрували до Францii, заприсягнувши, що повернуться лише до “самостiйноi й незалежноi Чехii”». Батько Людмили, Ян, був генералом росiйськоi армii, а мати походила з чеських графiв Чернiних, якi свого часу опинилися на теренах Росii.

В. Королiв-Старий у статтi «Матерiяли до життепису й характеристики творчости Наталени Королевоi» так характеризував Людмилу: «Що ж до мачухи, то хоча вона й признавалась до своiх кревнякiв у Галичинi, однак була напрочуд “росiйського пересвiдчення”. Була гарна й розумна, але мала душевний дефект – мала атрофiю почуття любови. Не любила нiколи й нiчого.