Шляхами і стежками життя

Що ж була вельми експанзивна, робила масу нетактовностей, аж до такоi вражаючоi, що розшукувала адресу Наталени в Празi… через большевицьку Мiсiю! Внесу коректив до вищесказаного: любила вона Монако. Там просадила колосальну силу свого й чоловiкового майна за рулеткою. В менти роздраження все говорила: “Ах, хоч би менi жити десь окремiшно, в забуттi, в скромнiй однiй кiмнатцi”. Господь ii молитви вчув: останнi роки вона жила в страшнiй бiдi, цiлком самiтна, в однiй кiмнатцi. Але… коли букваль но не мала чого iсти й коли багатий киiвський жид запропонував iй вихову своiх дiтей з повним утриманням i слушним гонораром, але при умовi, що в хатi не матиме iкон i хреста, вона вибрала голодування» (див.

архiв редакцii журналу «Нова хата»: ІА Украiни у Львовi. – Ф. 323. – Оп. 1. – Спр. 42).

68

Бiлогорська битва вiдбулась у 1620 р. пiд час Тридцятилiтньоi вiйни 1618–1648 рр. у Чехii, де перемогли австрiйськi вiйська.

69

Красинський Зигмунд (1812–1859), Мiцкевич Адам (1798–1855), Словацький Юлiуш (1809–1849) – найвизначнiшi польськi поети доби Романтизму.

Сенкевич Генрик (1846–1916) – польський прозаiк, лауреат Нобелiвськоi премii з лiтератури 1905 р.

70

«Фараон» – iсторичний роман польського письменника Александра Гловацького (1847–1912), який творив пiд псевдонiмом Болеслав Прус, написаний у 1894–1895 рр.

71

Жулавський Єжи (1874–1915) – польський письменник i драматург, один iз основоположникiв польськоi науково-фантастичноi лiтератури.

72

Ридель Люцiан (1870–1918) – польський поет i драматург.

73

Пшерва-Тетмайер Казимеж (1865–1940) – польський поет, прозаiк, драматург.

74

«Марiя Магдалина» – роман польського письменника Густава Даниловського (1872–1927), написаний у 1912 р.

75

Персiя – регiон у Пiвденно-Захiднiй Азii, територiя якого приблизно вiдповiдае сучасному Ірану, який мав цю назву до 1935 р.

76

Ідеться про театрального дiяча Олександра Михайловича Крамського, який був соратником М.

Соловцова та адмiнiстратором його театру в Киевi.

77

Театр Соловцова – один iз перших театрiв Киева з постiйною трупою. Заснований у 1898 р. вiдомим росiйським актором та драматургом Миколою Соловцовим; був розмiщений на територii колишньоi садиби професора Киiвського унiверситету Ф. Мерiнга на Миколаiвськiй площi (тепер це площа Івана Франка – примiщення Нацiонального академiчного драматичного театру iменi Івана Франка).