Шляхами і стежками життя

Наталя-Наталена вислухала аргументи 42-рiчного письменника, який побачив у нiй «iдеального товариша», побратима, з яким цiкавiше й зручнiше було б продовжувати подорож цiею важкою дорогою життя, подумала-подумала i процитувала уривок зi старого лицарського роману: «Кожна людина мае виконати у свойому життi свiй “хрестовий похiд”. До цього потрiбуе вона три великi ласки: Вчителя, який би вказав iй путь, Свiтлу Постать, яка натхнула б ii до героiчних чинiв, i Побратима…»

І хоча Наталена Королева, як зазначала далi у спогадах, вважала своiм Учителем вуйка Еугенiо, а побратимом – Альфонсо, справжнiм Вчителем, який вказав iй шлях до творення лiтератури украiнською мовою, терпляче навчав ii украiнськоi мови, таемниць конструювання фабули, виписування художнiх образiв, побратимом, який двадцять два роки цього химерного подружнього життя шукав будь-якого зарiбку, аби не загас вогонь у iхньому спiльному родинно-творчому «багаттi», опiкувався публiкацiею ii новел, оповiдань, есеiв, повiстей, перекладiв iз iнших мов, став Василь Королiв-Старий.

Свое перше оповiдання украiнською мовою пiд назвою «Грiх (З пам’ятноi книжки)» Наталена надрукувала з допомогою В. Королiва у вiденському тижневику «Воля» 15 сiчня 1921 р., пiдписала «Н. Ковалiвська-Королiва», засвiдчивши цим остаточний украiнський вибiр свого творчого життя. Повнiстю присвятила себе украiнськiй справi, сподiваючись максимально повно реалiзувати своi знання i свiй творчий дар украiнським словом. На жаль, важкi емiгрантськi поневiряння ускладнювали життя цього «сiмейного кооперативу», хоча Василь Королiв iз усiх сил намагався забезпечити побут i можливiсть займатися творчiстю.

Сам багато перекладав – тiльки з чеськоi i словацькоi переклав п’ятнадцять книжечок, сам деякi з них iлюстрував. Читав лекцii з анатомii i фiзiологii тварин в Украiнськiй господарськiй академii в Подебрадах, ночами писав, редагував переклади i лiтературнi тексти своеi дружини, часто виiздив на Закарпаття, де зголосився до малювання iкон та реставрування старих образiв. Мав природний хист до малювання. Свого часу брав уроки у приватнiй малярськiй школi, в духовнiй семiнарii вiдвiдував мистецький гурток. У Киевi навчався майстерностi живописання в знаного І. Їжакевича та академiка Г. Гомiльського, опановував технiку рiзьбярства у петербурзького професора О. Аронсона. Наталена вiдродила бiля свого дружини спрагу i хист до малювання – робила шкiци, композицii образ?в, допомагала вивершувати проекти оформлення iнтер’ерiв церков.