Шляхами і стежками життя

Вiн вiрить, що вражена бездуховнiстю, здеморалiзована чернь ще здатна пробудитися вiд рабського сну й заслуговуе на вiдродження: «Вiдродження не в напрямi конче утворення завойовницькоi держави, але передусiм вiдродження моральне, духове, без якого не може бути нiчого великого i вiчного. Вiдродження затоптаних у багно iдеалiв, збудження приспаного дзеленчанням золота шляхетного духа, вiдродження ведучоi легенди, що не вмерла пiд брязкiт терез ваги i бринкання локтя. Месiя, Понтiю, це людська гiднiсть, повернута цим крамарчукам, крутiям, шахраям i здирникам, за яких небезпiдставно вважае юдеiв цiлий свiт»[25 - Королева Наталена.

Без корiння. Во днi они. Quid est Veritas? – C. 258.].

Але не Понтiй Пiлат, нi Йосиф Ариматейський не можуть зрозумiти, чому Месiя не хоче скористатися наданою Йому Пiлатом змогою врятуватися, чому, в iм’я чого, заради якоi iстини Вiн iде вперто на смерть. Бiльше того, прокуратор Юдеi вiдчувае, що цей дивовижний в’язень повiв Себе так, начебто не вiн, Пiлат, осудив його, а Вiн осудив Свого суддю, пробачивши йому Свою смерть.

Наталена Королева у творi «Quid est veritas?», який був, як i бiльшiсть ii новел i оповiдань, опублiкований у журналi «Дзвони» за особливоi пiдтримки його редактора Петра Ісаiва, подае значно глибший, нiж це вичитуеться в канонiчних текстах, свiтоглядний i морально-психологiчний змiст мислення i поведiнки Понтiя Пiлата. В юностi вiн уболiвав за збереження i утвердження стародавнiх римських чеснот, вiрив «без застережень в конечне здiйснення наших “променистих мрiй, наших сяючих iдеалiв”»… Вiрив юнаком у чисту правду, був переконаний, що ii можна i пiзнати, i передати iншим, а тепер, пiсля зустрiчi з Месiею, Пiлат – колишнiй завзятий республiканець – не може дати собi вiдповiдi на запитання, що таке iстина: «Хто скаже менi, що таке правда?!.

»

Наталена Королева вирiшила психологiчно поглибити дослiдження душевноi драми римського прокуратора Юдеi Пiлата Понтiйського в романi «Quid est veritas?», який вона почала публiкувати в тих же львiвських «Дзвонах» напередоднi Другоi свiтовоi вiйни.

Роман був написаний у 1939 роцi, але нi завершити оприлюднення його на сторiнках журналу, нi видати свiй найбiльший i художньо найдосконалiший твiр через военне лихолiття iй не судилося. Тiльки в 1961 роцi головна книга ii творчого життя з’явилася друком у США.

На час написання роману «Quid est veritas?» Наталена Королева була вiдомою i популярною письменницею.