Шляхами і стежками життя

Крiм двох книг новел i оповiдань «Во днi они» та «Інший свiт», з’явилися друком повiстi «1313» (1935 р.), «Без корiння» (1936 р.), «Предок» (1937 р.), «Сон тiнi» (1938 р.). Критика вiдзначала високий професiоналiзм письменницi, глибоке знання iсторii античностi та середньовiччя, iсторii християнства, християнськоi фiлософii i етики, зауважувала майстернiсть у твореннi характерiв, тонке оперування дiалогами в реалiзацii творчого задуму… І хоча висловлювалися доволi критичнi оцiнки з позицiй необхiдностi належного дотримання католицьких етичних норм, часто дорiкали iй за вiдсторонення вiд актуальних нацiональних проблем i запитiв сучасностi, зауважували вiдсутнiсть чiткоi iдеологiчноi позицii самоi авторки, проте Наталена Королева гiдно й твердо обстоювала свое як художника слова право писати про те, що вона досконало вивчила, в що заглибилася пiзнанням, уявою до такоi мiри, щоб могти без сумнiвiв, смiливо «перевести» архiвнi свiдчення, археологiчнi знахiдки, легенди, народнi та родиннi перекази, iсторичнi хронiки, евангельськi апокрифи й тексти, «мандрiвнi» сюжети в iншу – художню – реальнiсть.

Гiдне подивування i захоплення ii вмiння завдяки дивовижно нестримнiй творчiй уявi та iнспiрованiй мiфами, легендами, апокрифами фантазii художньо вияскравлювати контрапунктнi подii iз зафiксованих в евангелiях сюжетiв заради наближення до читацького сприйняття в образах не тiльки евангельських персонажiв, але й звичайних людей – селян, пастухiв, невiльникiв, ремiсникiв, фiлософiв, музикантiв, акторiв, ченцiв…

Саме роман «Quid est veritas?» е найбiльш «заселеним» героями рiзних рiвнiв соцiального стану i найбiльш сюжетно розгалуженим, а головне, найглибшим у планi психологiчного вивершення характерiв головних персонажiв цiеi iсторичноi драми – Понтiя Пiлата, Йосифа Ариматейського, Марiам Магдалини, сина Пiлата Кая i дружини римського прокуратора Прокули.

Хоча насправдi головною особою в цьому творi е Ісус Христос, Який уже воскрес i вознiсся на небо, але Його духовна присутнiсть настiльки зрима, настiльки впливае на думки i переживання Понтiя Пiлата та всiх тих, хто «оживае» в цьому творi, що мимоволi в процесi розгортання сюжету чекаеш на Його появу в творi як дiяльного персонажа. І Месiя справдi живе в думках i навiть у вчинках героiв твору.