Шляхами і стежками життя

Чи не найпоширенiшим символом чашi Грааля е святе серце Ісуса Христа, а ii походження пов’язують то з першочоловiком Адамом, то з архангелом Михаiлом…

Наталена Королева подае свою версiю легенди про цей символ влади, лицарства, любовi, серцевини життя, Вiдвiчного Свiтла… Оскiльки вона дев’ятнадцятилiтньою пройшла обряд прийняття до старовинного перського роду через освячення клятви кров’ю на вiрнiсть своему мужу, князю Іскандеру, та вiрi Святого Свiтла, в романi «Quid est veritas?» письменниця вкладае в уста Йосифа Ариматейського вiдкриття таемницi появи в руках матерi Христа Марiям цього символу благоi вiстi: «Вiд Баал-Фазара, слуги Свiтла Нествореного, володаря перського, дiстала Марiям, мати Раббi, цей келех з фiмiямом у подарунок новонародженому синовi».

Наталена Королева цим зрощенням евангельськоi легенди, християнського вiрування з давнiми перськими релiгiйними уявленнями про iстину вiри – Святе Свiтло – прагне довести, що в основi багатьох традицiйних культурних цiнностей рiзних народiв лежать схожi легендарно-фольклорнi сюжети й героi, хоча й вiдмiннi за назвою i звершеними подвигами, чудесами та перевтiленнями богiв.

Той же Баал-Фазар (Балтазар) у вiруваннях персiв був одним iз трьох володарiв, якi першими добралися до Вифлеема i привiтали новонародженого Месiю. Крiм того, Баал-Фазар був магi-священником перськоi релiгii «Святого Свiтла». То чому вiн не мiг передати Марii – матерi Ісуса – чашу Святого Грааля?

Отже, Ісус Христос, одержавши у подарунок iз рук Своеi Матерi це символiчне уособлення Святого Свiтла, бере на Себе духовну мiсiю «рятувати свiт вiд “духовноi посухи”, вiд “спраги свiтла”, вже нестерпних для знеможеного людства, яке черствiе, пiдлягаючи злу, ненавистi та злобi, й утрачае те, чим тiльки може жити Любов».

У цих словах радника прокуратора Юдеi Йосифа Ариматейського сконденсована визначальна iдея i цього роману, i багатьох iнших творiв Наталени Королевоi. Це мiсiя духовного просвiтлення людства, яка покладаеться таемничим, незбагненним способом на обраних, на «посланцiв Свiтла», проповiдникiв любовi, духовного очищення i набуття «спокою досконалости», Великоi Мети, Свiтлоi Мети.

У романi цю iскру Святого Свiтла пiдхоплюе Марiя Магдалина. Вона бере з рук Йосифа Ариматейського таемний келих атлантiв – це послання людству з творчоi руки Всемогутнього заради того, щоб справжнiм Свiтлом розбудити людський дух, затуманений мiазмами ще не просвiтленоi духовнiстю первiсноi матерii.