Шляхами і стежками життя

Саме сюди, в Прованс, на Гору Спасiння (Mont Salvat) «спрямовуе» Наталена Королева Марiю Магдалину, де вона i заховае чашу Святого Грааля.], а його опис у романi «Quid est veritas?» здiйснений, як свiдчила сама авторка, з так званого Баальбекського келиха, який був знайдений у Сирii в околицях знаменитого Баальбека. Цю дивовижну красу i мистецьку досконалiсть вирiзьбленого з одного суцiльного смарагду келиха вiдкривае Наталена Королева читачевi захопленим поглядом Марii Магдалини: «На столi тепер стояв зелений келех казковоi квiтки, вкритий росою перед всумiш iз тьмяно-сяйливими “мiсячними самоцвiтами”.

Була ця рiч не тiльки з неоцiненного дорогого каменю, але ж i незвичайноi мистецькоi вартости. Розмiщення iнкрустованих у смарагд iнших самоцвiтiв говорило про ii мiстичне значення й “надлюдську” досконалiсть мистецтва, яке зумiло iнкрустувати нiжний смарагд, що трiскаеться вiд найлегшого дотику рiзця».

Ще за життя Месii Понтiй Пiлат побачить, як цей мiстичний келих вiддзеркалиться йому такою ж загадковою, як i Святий Грааль, квiткою пасифлори, яка символiзуе смерть i передвiщатиме загибель на хрестi Ісуса.

Наталена Королева цiею квiткою, яку даруе Клавдii Прокулi маленька негритянка Чела, нiби подае знак Понтiю Пiлату про невiдворотнiсть i його хресноi дороги в пориваннi пiзнати Істину. Така дорога – це його, вимученого каяттям i душевними стражданнями, шлях до християнства, символом якого виступае чаша Святого Грааля.

Романiстка смiливо поглиблюе мiстичну природу цiеi чарiвноi чашi, яка в рiзних давнiх культурах i вiруваннях набувала рiзноманiтних символiчних значень.