Шляхами і стежками життя

І наскiльки милим i симпатичним був менi украiнський люд, настiльки розчарувала мене ця емiграцiйна iнтелiгенцiя тим, що враз, не знаючи мене, поставились до мене ворожо, коли довiдались, що я – «не попiвна» i не «хуторянка».

Для украiнськоi iнтелiгенцii я була тiльки «лукава полька» або «погана ляшка», як мене титуловала у вiчi одна молода, дуже талановита поетка[95 - Лятуринська (Н. К.). Наталена Королева згадуе украiнську художницю, письменницю та громадську дiячку Оксану Лятуринську (1902–1970), з якою спочатку познайомилася листовно, щоб замовити скульптурну композицiю на могильний пам’ятник В.

Королiву-Старому.].

І нiколи нiкому з них не прийшло на думку запитати: хто я, чому я серед них…

Еспанiя була i буде завжди моею батькiвщиною!

Украiна ж е для мене куточком грецькоi Аркадii – краiни Психе-Аркадiйкi, в якiй залишилось, може, бiльше вiдгукiв Геляди, як у сучаснiй Грецii, на яку рiзнi негеленськi впливи поклали свою патину[96 - Патина (iтал. patina) – плiвка, налiт рiзноколiрних вiдтiнкiв (вiд зеленого до брунатного) на поверхнi виробiв з бронзи, мiдi, латунi, що виникае через корозiю металiв.

]. Може, я помиляюсь? Що ж – errari humаnum est[97 - Errare humаnum est (лат.) – людинi властиво помилятися.]!

«…Que dolor, que tremento dolor este

de marcharnos del mondo sin haver

escrito la pagina, precisemento, que

habiesma querido escriver…»[98 - «…яка болiсть, яка страшлива болiсть вiдiйти з цього свiту, не написавши сторiнки, саме тiеi, що ii хотiлось написати…» (з приватного листування) (Н.

К.).]

I

Опiкун

Дону Еугенiовi де Кастро Ляцерда i Медiнацелi Фернандес де Кордова i Фiгероа лишилось пробути в Кордовi тiльки п’ять день. Здавалось, що про це нагадували молодому старшинi королiвськоi гарди п’ять пальцiв «Фатьминоi руки» – символ п’ятьох мусульманських чеснот[99 - Вважаеться, що давнiй захисний амулет юдеiв та арабiв у виглядi долонi з оком, так звана рука Фатiми, в iсламi символiзуе 5 стовпiв вiри: символ вiри, молитву, пожертву, пiст, прощу.

], що ним так гойно[100 - Гойно – щедро, розкiшно.] прикрашенi кордовськi будови.

Якщо не вхопиш щастя рiшучим рухом – раз у раз повторював собi Еугенiо, – життя твое лишиться навiк благально простягненою рукою.

П’ять день!

А по них – знов Мадрiд, почеснi варти в королiвському палацi, вiйськовi паради, забави… товариське життя, блискуче i порожне, як тi мильнi баньки[101 - Тобто мильнi бульбашки.