Шляхами і стежками життя

Розчарований граф махнув на маетки рукою i повернувся до Францii.

Та поки батько перебував у наукових експедицiях, дитина залишалася пiд опiкою дядька Еугенiо де Кастро Ляцерда i Медiнацелi Фернандес де Кордоба i Фiгероа – старшини королiвськоi гвардii в Мадридi – та бабусi Теофiли Дунiноi-Борковськоi з давнього литовського роду Довмонтовичiв, яка прибула до Іспанii перед народженням онуки з Волинi – родового помiстя Великi Борки. Вiд назви села Борки, в якому осiла родина Дунiних, i походить друга половина прiзвища цього нормансько-давньоукраiнсько-литовсько-польського роду.

Згодом Наталена Королева, яка, до речi, аж до першого одруження в 1915 роцi мала прiзвище матерi (хоча прiзвище батька теж записано пiд час реестрацii ii народження, аби не вважалося, що дитина не мае законного батька), заглибиться i в генеалогiю родини Дунiних. Дiзнаеться, що предок ii батька був данського походження, з’ясуе, що назва iхнього родового знаку «Бiлий Лебiдь» походить вiд прiзвища одного з предкiв-варягiв (попередника данця) Швено, яке в перекладi й означае «лебiдь», висловить припущення, що варяг Вiлфред Швено прибув до Киiвськоi Русi разом iз Рюриком[10 - Биковський Лев.

Наталена Королева: вiд 1888 до 1958 // Визвольний шлях. – 1958. – Кн. 2. – C. 186; Биковський Лев. Наталена Королева: (Їi життя i творчiсть за час вiд 1944 до 1960 року) // Визвольний шлях. – 1962. – Кн. 1. – С. 69.]. Навiть бiльше, Наталена Королева стверджуватиме, що в родинному архiвi Дунiних були свiдчення про те, що цей рiд проживав у Киевi ще за часiв князя Ярослава Мудрого i навiть був шлюбно поеднаний iз цим князiвським родом. Правда це чи нi, але романтична Наталена надзвичайно екзальтовано сприймала те, що ii предок по батькiвськiй лiнii був одружений з дочкою самого Ярослава Мудрого, i тому вважала себе Ярославною – спадкоемницею Киiвського Княжого Престолу.

– На це натякала Наталена Королева в розмовi з Орестом Зiлинським, але професор скептично поставився до цiеi гiпотези – жодними лiтописними чи архiвними свiдченнями це не пiдтверджуеться, – розповiдав професор Ярослав Ісаевич.

– Але те, що одне iз чiльних командних мiсць у вiйську гетьмана Богдана Хмельницького посiдав представник роду Дунiних-Борковських – це вiдповiдае iсторичнiй правдi, – продовжив розмову Олекса Мишанич. – Адже вiдомо (про це пише Королева у повiстi «Предок»), що в роду Дунiних-Борковських були часом антиподнi погляди i переконання.