Тричі не вмирати. Спадок

Особливо ту частину, що Господь вилiпив людинi позаду i трохи нижче спини… Пан козак розумiе, про що я?.. Чи не так?

– Не варто мене величати вище честi, дядьку Іцхак, – похнюпився парубок, розумiючи, що без вагомоi причини, неприемних пояснень уникнути не вдасться. – Я всього лише новик Вiйська Низового i права називатися козаком ще не заслужив.

– Ой, я вас прошу, пане Куниця, – з притаманною йому недбалiстю вiдмахнувся жид. – Сьогоднi новик, завтра – козак.

А якщо пiслязавтра товаришi вас отаманом називати стануть, або сотником наречуть? Змилуйтеся над старим iудеем. Як моiй бiднiй головi запам’ятати всi цi вiйськовi премудростi? Краще не робiть розумне обличчя i не огинайтеся вiд простоi вiдповiдi…

– Дядьку Іцхак, повiрте… От хоч забожитися, – безпорадно зiтхнув Тарас. Переговорити шинкаря, не вдаючись до вiдвертих грубощiв, ще не вдавалося нiкому. – Нiчого такого не було… Ми з Ребеккою всього лише заблукали в лiсi, а далi – загубили один одного… Я довго шукав ii, але не змiг знайти.

Нiч же, темно…

– Хто б сумнiвався, пане Куниця… – знову заторохкотiв, наче розсипав горох, шинкар. – Я давно пiдозрював, що як роздягнути пригожу дiвицю догола, то в лiсi стане значно свiтлiше. Тим паче – вночi. От тiльки менi б не хотiлося, щоб замiсть смолоскипа використовували мою простодушну i довiрливу дiвчинку.

Та й майбутньому зятевi така безцеремоннiсть у поведiнцi Ребекки навряд чи припаде до смаку. А шила в мiшку не сховаеш, можете менi повiрити, пане козаче. Особливо, якщо, пiсля ваших гулянок, мама Циля буде змушена розшивати сукнi нашоi доньки. Через стрiмко повнiючий стан…

– Дядьку Іцхак, – втрете спробував урезонити надмiру збудженого корчмаря Тарас. – Ви ж знаете: я готовий хоч завтра одружитися. Але ви самi противитися нашому весiллю.

– А з чого менi бути згодним, пане Куниця? – сплеснув долонями жид. – Що у вас е за душею, перепрошую, крiм батькiвськоi шаблi, хати, що от-от розвалиться, пiвтора моргу землi i вельми шанованоi баби Аглаi? Мовчите? Ото ж бо! То я вам скажу те, про що ви самi, по молодостi лiт, швидше за все, ще нi разу не замислилися… Моя маленька Ривка i всi ii майбутнi дiтки, дай Бог iм здоров’я, захочуть iсти.