18+: Парафрази й переклади. Книга 1

Якась згризота, спустошiння,

Анi приемного омлiння,

Нi пiднесiння до небес.

Ця жiнка королем забута.

Я ж мушу короля здобути!

У кожноi iз нас свiй хрест…

8

О тiм, як провiдала мя королiвська мати

А якось королiвська мати

зайшла вечiрньоi пори.

Вельмиповажна i пихата…

– Що, з евнухами не до гри? —

ув очi прямо запитала.

– Не хлопи то, – я вiдказала, —

вони бридкi навiть у снi.

Кивнула схвально: – А чи знае

ця дiва, що перебувае

тут тiльки завдяки менi?

– А я була-сь леч певна в тому,

що мене евнух вiдiбрав…

– Хай буде те тобi вiдомо —

без мене тут не чинять справ.

Нiкому в свiтi в жоднiй мiрi

король нiколи не довiрить,

мiй син мене боготворить.

Я вже стара – у тому дiло, —

тому таку б знайти хотiла,

що мене зможе замiнить.

Юж кожен чоловiк бажае

такоi жiнки вiднайти,

яку вiд мами вiдрiзняе,

щоб з нею спати… Знаеш ти,

що зразу впала менi в око,

розумна, вправна, без мороки,

бо-м щось незвикле е в тобi.

Ти королiвна в своiй статi,

отож, i мусиш нею стати,

я допоможу, далебi.

Я маю вплив i маю змогу —

достатнi речi на мiй вiк.

Я старша i навчу такого,

щоб тебе слухав чоловiк.

Щоб ти найвищу мала владу…

Я пiддивлялась – це не вада, —

як ти була iз королем.

Тендiтна, зваблива, невинна…

Час промайне – народиш сина,

ми його гiдно наречем,

щоб став султаном пiсля батька…

– Та ж у султана е сини!

– Пустi невiгласи! Безхатьки!

Не годнi правити вони!.

Як я дiсталась влади? Слухай.

Та серцем чуй, не тiльки вухом,

бо це для тебе стежка теж.

Я хочу тiшитись тобою…

Не тiльки розумом-красою,

знаннями вгору проростеш.

9

Оповiдь королiвськоi матерi

Я, дiво, теж була товаром

(вже навiть в цьому ми зiйшлись),

й мене купили на базарi

в Константинополi колись.

Зо всiх бокiв оглянув евнух,

в шатрi обмацав неприемно

усеньку, до соромних мiсць.

В палацi мя нiхто не рухав,

лише невольниць вправнi руки

для пана готували мi.

Мастили всю квiтковим збором,

щоб як троянда пахла юж.

Король мене вiдвiдав скоро,

повiр, то був достойний муж.

Я е боснiйка, дiво мила, —

турецьку мову зрозумiла, —

розмовою iз королем

гвалтовних починань уникла,

приготувалась трохи, звикла,

вiдволiкала час… Але…

Король мя розiбрав миттево,

поклав на спину, поруч лiг.