18+: Парафрази й переклади. Книга 1

Вустами прутень вiдшукала,

кусала, цiлувала, ссала

солодкий вишуканий плiд.

Червонi губки розгорнула,

ледь те звiрятко не ковтнула

з калиткою за ним услiд.

Леч брала го все глибше й глибше,

вiн прослизав в моi вуста

i лоскотав менi обличчя

волоссям. Прутень виростав.

Була в жадобi спрагла, яра,

стискала в пальцях его ядра,

хай знае – я така одна.

Довкола прутня волосини

зривала. Вiн од п’ят до спини

напружився, немов струна.

Як подивилась на султана —

небачений, незвичний вид.

Леч попросила мого пана,

щоб вiн уклався на живiт.

Же я набрала зiлля в жменi

i вiд сiдницi до раменiв,

соромним сидячи на нiм,

втирала аромати в тiло —

го тiло, як вогонь горiло,

оба звивались, як в огнi.

Розслабила напнутi м’язи,

погладила по рiвчику,

Запхала палець, й другий разом —

вiн розкiш ще не знав таку.

В долоню втерла зiлля згодом

(пан чула-м прагне насолоди).

Як вiн робив мi перед тим,

вкрутила руку му в сiдницю,

немов цеберко у криницю,

i по зап’ястя зникла в нiм.

Гаряче i м’яке вiдчула —

нi вiн, нi я не мали слiв.

Юж горiлиць перевернула —

король безвольно розiмлiв.

Все тiло его ся здригало,

я не спiшила-м, зволiкала,

мiй пан постiль скородив в жмут.

Як солодко тим володiти,

кому вклоняеться пiвсвiту,

i волю правити йому.

По тiм закiнчилось терпiння,

всмоктала прутень як могла,

ударив струмiнь в пiднебiння,

шербетом патока текла,

вуста, язик обволiкала,

до краплi ликнула-м й опала…

По тiлу з голови до нiг

в обох нас бiгали мурахи.

Немов утомленi двi птахи,

ми з ним забулись увi снi.

12

Альтанка любовi

Прокинулась пiд спiв пташиний

через вiдтворене вiкно.

Надворi сонце, свiтла днина,

король чекав мене: «Аж, но,

вбирайся, – мовив мi, – кохана,

я покажу тобi альтану —

таких не видiла нiде…»

В пахучу зелень розмаiту,

у таемниче диво свiту

мiй добрий пан мене веде…

Небачена краса, незвична,

це слiд побачить на вiку.

Стрiчае угорi велично

на входi прутень у вiнку.

Розкiшниця на iншiм входi…

Ви побувайте при нагодi,

якщо вас обере султан,

у тому вiвтарi любовi,

тодi наявно, а не в словi,

ви зрозумiете мiй стан.

Сувiй довжезний по альтанi,

тонкi арабськi письмена

там виписанi на сап’янi —

для прутня й пiхви iмена.

«То – поетичнi, розумiеш,

я прочитаю, як не вмiеш».